Site icon Фундамент

Чому аграрні держпідприємства під загрозою атак рейдерів та чим особливі тендери по-полтавському

Продовжуємо нашу бесіду з Петром Сокирком, директором ДП «Дослідне господарство «Степне». Раніше ми розповідали про особливості жнивної кампанії-2022. Тепер пропонуємо почитати про непрості та не завжди прозорі відносини виробничих підприємств: участь у тендерах, рейдерство, забезпечення якісної підготовки молодих спеціалістів аграрної сфери.  

– Підприємство має ковбасний цех. Наскільки успішний і прибутковий цей напрямок діяльності?     

– Ми відкрили цех у 1993 році. Тоді були проблеми зі здачею поголів’я свиней на м’ясокомбінат, їх доводилося тримати у літніх таборах. Тому обладнали місце, де самі стали переробляти свинину. Цех невеликий, зараз 80% всього м’яса ми обробляємо саме у ньому. Готові ковбаси йдуть на продаж до двох торгових точок у Полтаві, де користуються великим попитом. Споживачі надають перевагу нашій продукції, тому що вона екологічна чиста, не містить зайвих домішок і продається за прийнятною ціною. Ми не підняли ціни на наші ковбаси навіть після повномасштабного вторгнення. 

Розглядаєте можливість реалізувати у Полтаві ще й ваше молоко?

– У нас молоко екстра-класу, постійно контролюємо якість нашого продукту у лабораторіях. Раніше не спеціалізувалися на реалізації молока, просто здавали на молокозавод. Щоб спеціалізуватися, потрібні машини, ємності, точки продажу. Зараз наше молоко регулярно бере Великобагачанський молокозавод, а ми працюємо над збільшенням продажів натурального молока у Полтаві. Для цього модернізуємо наявну техніку, адаптуємо до потреб у транспортуванні. Окремо стоять питання розміщення торгових точок у Полтаві, які мають бути затверджені на сесії міської ради. Цю проблему ми вирішили з міським головою Олександром Мамаєм. Так налагоджується реалізація нашої продукції напряму. Насправді не дуже хочемо розпорошуватись, відволікати сили від виробництва, але вимушені це робити. 

«Тендерні закупівлі непрозорі, для постачальників натурального продукту шляхи закриті»

Нещодавно команда міського голови Олександра Мамая потрапила в скандал через закуплену партію консервів зі зіпсованим м’ясом. Чи розглядали ви можливість брати участь у міських тендерах?

– Я про цей скандал мало знаю. Не беремо участь у тендерах міської влади, бо нас ніхто не питає. Хоча можливості у нас є. Колись ми безкоштовно давали наше молоко, м’ясо та інші продукти для харчування школи та дитячого садочка. Також Полтавський м’ясокомбінат брав у нас залишки продукції, яку ми не встигали переробляти, і вона йшла до військових частин. А потім почалися централізовані поставки за результатами проведених тендерів. Нашу продукцію вже не беруть, хоча вона в рази якісніше того, чим годують діток. Якщо говорити про сосиски і сардельки, то після їх варіння вода стає така червона, що в ній можна яйця фарбувати на Великдень. Безумовно, централізація повинна бути, але так само має бути і контроль якості. Сучасна система тендерів хоч і позиціонується як прозора, але в ній багато темних місць, якими активно користуються учасники торгів. В результаті для багатьох організацій, які можуть постачати натуральний продукт, шляхи виявилися закриті. 

Як ви оцінюєте ризики вашого підприємства щодо рейдерських захоплень? 

– За час моєї роботи було п’ять спроб рейдерського захоплення господарства. Чим воно привабливе? Ми знаходимося поруч з Полтавою, у нас прекрасні родючі землі, під землею газові родовища − це знають всі, кому це цікаво. До того ж це 3,5 тисяч гектарів не розпайованої землі, а отже, не доведеться домовлятися зі сотнями дрібних власників. Все це приваблює «власть імущіх» дуже високого рангу, яких мало хвилює доля мешканців села. Завдяки нашому підприємству створено близько 400 робочих місць, з яких 240 працівників господарства, решта працівники супутніх структур. Ми щорічно наповнюємо бюджет Коломацької ОТГ на 25-27 мільйонів гривень, і знищити все це заради наживи однієї людини − просто гріх. З такими загрозами стикається не лише держпідприємство «Степне». Навіть зараз, під час війни, стаються спроби рейдерських атак і на інші господарства мережі Національної академії аграрних наук.   

Які ви бачите шляхи убезпечення державних господарств аграрного сектору від рейдерства?

– Я так вважаю: допоки державне підприємство здатне конкурувати з підприємствами будь-якої форми власності, допоки воно приносить прибутки, своєчасно сплачує податки, виплачує заробітну плату людям − його розпайовувати не треба. Але захистити від рейдерських посягань такі підприємства можна на рівні закону. У ньому прописати, що у випадку банкрутства першочергове право отримати частку мають працівники господарства і прилеглої соціальної інфраструктури. Також має бути прописано, що не можна змінювати цільове призначення земель. 

Навчання спеціалістів-аграріїв має відбуватися за американським зразком, у єдності теорії і практики

У чому переваги збереження державної форми власності господарств аграрного сектору? 

– У наших підприємствах забезпечується діяльність вчених наукових установ, вони можуть бути базовими для студентів відповідних спеціальностей. Це раніше студентам начитували теорію, потім вони їхали кудись, невідомо як проходили практику. А я вважаю, що навчання має проходити приблизно як у Пенсільванському університеті у США. Там студенти працюють на фермах, отримують досвід роботи в господарстві, і паралельно є теорія. Так забезпечується єдність теорії і практики. І доки є профільні навчальні заклади, мають бути і державні підприємства, на яких студенти будуть отримувати досвід, бачити роботу зсередини. Це було б на користь і студентам, і державі. Але поки немає такої моделі навчання. Іноді кажуть, що зараз можна їхати будь-куди і переймати будь-чий досвід. Можливо й так, але нещодавня пандемія показала, що це не завжди можливо. Та й у нас багато такого, що заслуговує на перейняття. У 2020 році до нас приїхала делегація з Ізраїлю. Вони постійно замовляли сухе молоко на Великобагачанському молокозаводі, який у свою чергу брав молоко у нас. Ізраїльтяни були в «Степному», вивчали наш досвід: що корови їдять, як дояться, таке інше. Залишилися дуже задоволені якістю молока! Лише через війну і блокування морських портів цей експорт був призупинений.

Читайте: Дефіцит палива, високі ціни на газ: як на Полтавщині тривають жнива-2022

Автор: Богдан Андрєєв

Exit mobile version