Зміна клімату найсильніше вдарить по економіці Черкаської, Херсонської, Кіровоградської, Полтавської та Вінницької областей. Вони постраждають від скорочення врожайності.
Про це пише Green Deal з посиланням на дослідження Світового банку щодо впливу зміни клімату на ключові сектори економіки України, проведеного з ініціативи Мінекології.
Фахівці вивчили два сценарії — глобальне підвищення температури до 2100 року на 2,4 °C і на 4,3 °C. У першому випадку — це зростання температури за умови боротьби з викидами вуглецю, а в другому — без скорочення викидів.
А найбільші втрати доходів домогосподарств і найбільше зростання бідності та нерівності через зниження вартості сільськогосподарського виробництва прогнозується у Харківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській та Житомирській областях.
Відповідно до RCP 8.5 аналітики припускають зниження врожайності в Україні ячменю, кукурудзи та соняшника на 10-30% до рівня 2010 року у 2030-2050 рр.
Водночас, у звіті прогнозується зростання врожайності озимої пшениці на 20-40% до середини століття порівняно з базовим періодом 2010 року переважно у північній та північно-західній частині країни.
У звіті уточнюється, що непередбачуваність моделей опадів, особливо після 2050 року за сценарієм RCP 8.5, потребує приділяти більше уваги прогнозованим змінам на місцевому рівні.
З іншого боку, експерти зазначають, що кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами можуть підвищити загальну врожайність в Україні на 20-40%, зокрема до 80% – для кукурудзи та до 40-80% – для соняшника. Згідно з дослідженням, щорічний зиск від підтримки оптимального водного балансу може становити $264-504 млн. Найбільші вигоди від раціонального управління водними ресурсами припадуть на кукурудзу як критично важливий експортний товар. Вони оцінюються у $92,7 млн.
Висновки дослідження показують, що проблеми з вирощуванням ячменю, кукурудзи і соняшнику у цих областях можуть розпочатися вже з 2030 року. До 2050 року врожайність може опуститись до показників 2010 року. У звіті уточнюється, що непередбачуваність опадів, особливо після 2050 року, вимагає вже сьогодні приділяти більше уваги прогнозованим змінам на місцевому рівні.
Експерти вважають, що влада і компанії повинні проводити більш збалансовані стратегії управління водними ресурсами на основі ризиків від зміни клімату. Це допоможе збільшити врожайність критично важливих продуктів.
Автор: Анна Сидоренко
