Інфографіка - Надії Кучер
У Полтаві проживає понад 60 тисяч офіційно зареєстрованих переселенців, за даними Полтавської міської ради. “Фундамент” пропонує дізнатися, як переселенцям допомагають відкрити власну справу або вдихнути нове життя в бізнес, який згас через повномасштабну війну.
- За даними Полтавської ОВА, з початку повномасштабної війни у Полтавській області запрацювали 38 релокованих бізнесів із Донецької, Харківської, Сумської областей. Підприємців з регіонів, на території яких ведуться бойові дії, продовжують приймати на Полтавщині та пропонують приміщення для розміщення. Такі підприємці можуть звернутися до департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОВА, заповнивши заявку на релокацію.
Багатьох повномасшбне вторгнення росіян в Україну змусило покинути свої домівки у пошуках безпеки. Тетяні Черніковій, власниці підприємства Green for you Food, довелося розпочинати бізнес з нуля двічі. З початом АТО підприємиця з родиною виїхала з Донецька до Харкова. Минулого року повномасштабна війна змусила переїхати у Полтавську область.
Зараз підприємство, очолюване Тетяною Черніковою, виготовляє крафтову овочеву консервацію, готову їжу в пакетах – соуси, десерти, салати, гарніри, вареники. Підприємиця співпрацює з волонтерськими організаціями, які закупляють її продукцію – готові страви у пакетах – для гуманітарних цілей. Також 5% продукції передає як гуманітарну допомогу.
Тетяна Чернікова релокувала своє підприємство з Харкова на Полтавщину минулого року. Розповідаючи про бізнес, зазначила, що “Green for you Food” — це виробництво плодоовочевої консервації та готових страв в реторт-пакетах, які проходять стерилізацію та зберігаються тривалий час без додаткових умов.
– Використовуємо для приготування власні вирощені овочі та якісну продукцію від локальних фермерів. Процес виробництва відповідає вимогам українського законодавства з питань харчової безпеки.
Розповідає, 5 місяців знадобилося, щоб перезапустити виробництво. Будувати бізнес з нуля довелося вдруге.
– Спочатку ми з родиною виїхали у 2017 році з Донецька до Харкова, де заснували ферму з вирощування мікрогріну. Кілька років працювали над розвитком бізнесу. Шукали ресурси для старту, запустили виробництво теплиці 18 видів мікрозелені, 10 салатних культур. Наш об’єм виробництва був 300 кілограм щомісяця, – розповіла підприємиця. – 2019 року змогли побудувати систему продажу, виготовляли мікси з мікрогріну й продавали у торговельних мережах Харкова. З нами співпрацювали 34 супермаркети, 40 ресторанів, два фітнес-клуби. Ще ми проводили навчання з вирощування мікрогріну для дітей з синдром Дауна.
Минулого року, говорить пані Чернікова, через вторгнення росії в Україну, сталася продовольча криза та сплеск безробіття. Продовжувати бізнес під постійними обстрілами стало небезпечно, збувати продукцію – нікуди.
– На Полтавщині нас з родиною прихистили знайомі. Після переїзду звернулася до селищної ради. Сказала, хочу працювати на їхній території. Мені допомогли знайти приміщення, перевезти обладнання, яке у нас вже було на той момент, – згадує Тетяна Чернікова.
Жінка розповідає, спочатку планували розширити лінійку зелені, робити песто, заправки для салатів.
– Та зрозуміли, що ця продукція зараз не на часі. Більш необхідними є основні продукти харчування. Тому проаналізували наше обладнання і вирішили, що потрібно виробляти консервацію у пакетах по типу армійського стандарту. Для цього використовуємо інноваційні пакети, які дозволяють стерилізувати продукцію прямо в пакетах. Зберігати таку їжу можна протягом року, а на смак вона – як щойно приготовлена. Це зручне рішення для наших захисників. А також для людей, які живуть на територіях, де тривають бойові дії, у деокупованих населених пунктах, й не мають можливості приготувати їжу, – розповідає переселенка.
Тетяна Чернікова ділиться, як вдалося організувати бізнес з нуля під час повномасштабної війни. Для закупівлі обладнання залучали грантові кошти – Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках програми з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Також постійно шукали фахівців, яких залучали для роботи.
– Зараз у нас вже досить велика команда. Залучили експертів, технологів. Працюємо із волонтерськими організаціями, які закуповують оптом продукції для волонтерських цілей, – говорить Тетяна Чернікова.
Як допомагає у Полтаві з роботою влада
Наприкінці минулого року у Полтаві розробили Дорожню карту з покращення бізнес-клімату громади. Про те, що це таке й навіщо потрібна карта, розповіла Влада Співак, керівниця Департаменту економіки і інвестицій Полтавської міськради.
– Карта містить поради щодо ведення бізнесу, є різні ресурси для розвитку бізнесу, комунікації влади громади з підприємцями. Дорожня карта – це рекомендації та алгоритми взаємодії «влада-бізнес» щодо релокації бізнесу в умовах воєнного стану. Документ розробили спільно з ГО «Електронна Республіка» за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», – розповіла Влада Співак.
Крім того, переселенців у Полтаві навчають перетворювати власні ідеї на бізнес-модель: формувати пропозиції, створювати бізнес-моделі підприємства. Підприємці, які вже започаткували або релокували свій бізнес, діляться своїм досвідом. Наприкінці минулого року міська влада Полтави оголосила про навчання з підприємництва для внутрішньо переміщених осіб “Від ідеї до бізнес-моделі”. Навчання зараз триває, учасники вчаться за матеріалами бізнес-акселератору London Metropolitan University, як повідомила у коментарі “Фундаменту” Аліна Рябоконь, керівниця пресслужби Полтавської міськради. Тож про результати навчання “Фундамент” розповість у наступних публікаціях.
А яка ж ситуація у Полтаві із працевлаштуванням переселенців? Департамент економіки і інвестицій Полтавської міськради залучив наприкінці минулого року 100 000 доларів гранту на зарплати внутрішньо переміщених осіб. 128 людей, як повідомили в пресслужбі Полтавської міськради, отримали роботу і підписали трудовий договір з фундацією «Польський центр міжнародної допомоги». Працевлаштовані переселенці, серед яких жінки і чоловіки, отримують по 200 доларів щомісяця, працюючи у полтавському ботанічному саду.
Як жінки підтримують жінок: досвід громадського сектору
Катерина Шендрик – переселенка з Харкова. Працювала до початку повномасштабного російського вторгнення у beauty сфері. Після переїзду у Полтаву не закрила бізнес, а навпаки, відродила свою бізнес-інстаграмсторінку, змогла знайти нових клієнтів. Жінка отримала консультаційну підтримку коуча та психолога, які допомогли їй продовжити займатися підприємництвом.
– Я працювала з коучем і мала онлайн зустрічі з психологом, також декілька групових з арт-терапії. Проходила тренінг з формування бізнес ідеї, – каже Катерина Шендрик “Фундаменту”. – Коли приїхала у Полтаву, то з собою не мала нічого, окрім рюкзака за плечима.
Поступово, згадує, вдалося з допомогою знайомих вивезти частину робочого інвентарю і матеріалів. Ділиться, тоді здавалося, що зможе знайти місце в салоні і продовжити роботу як наймана працівниця. Хоч до того була завжди самозайнятою і звикла працювати на себе.
Вільного місця бровіста Катерина тоді не знайшла. Були навіть думки, що її професія зараз не зовсім на часі.
-Такі емоційні “гойдалки” заважали рухатися далі, -продовжує вона. – Навіть були думки про зміну діяльності. Коуч мені допоміг зібратися і розгрести той сумбур думок, який був в моїй голові – розкласти по поличкам. Психолог своєю чергою показав, як давати раду емоціям, відновитися емоційно, щоб були сили і бажання працювати. Тренінги додали знань в структурі роботи. В результаті я почала відновлювати втрачені напрацювання, формувати нові ідеї. Доробили сайт, знову стала регулярно вести Інстаграм (до цього я його закинула в довгу шухляду).
Катерина розповідає, що знайшла новий вже український застосунок для ведення запису клієнтів, знайшла робоче місце і дооблаштувала його.
– Звісно, й зараз виникають труднощі. Наприклад, повернення частини напрацьованих клієнтів з числа ВПО до їх постійних місць проживання, підвищення орендної плати, підбір нових матеріалів, які точно ніяк не будуть пов’язані з країною агресором. Та тепер я впевненіше дивлюся на ці випробування і швидко орієнтуюся, бо в ході коучингової програми для себе визначила план, основні дії і правила, навчилася легше реагувати на зміни і підлаштовувати графік, щоб не втрачати, а здобувати, – ділиться результатами Катерина Шендрик.
Ще у Полтаві переселенка відкрила для себе волонтерську діяльність. Спільно з представницями ГО “Інша жінка” уже організувала дві зустрічі для жінок та підлітків внутрішньо переміщених, де розповідала про догляд за бровами і макіяж.
У Полтаві вже третій рік діє Громадська організація “Інша жінка”, яка працює задля підтримки жінок. Розробляє програми, за допомогою яких жінок-переселенок навчають розпочати власну справу або розкрити потенціал відновити бізнес на новій території.
Одна із таких програм – навчання для жінок-переселенок, які хочуть мати власну справу або підготуватися до пошуку роботи. З початку повномасштабної війни почала працювати в напрямку залучення гуманітарної допомоги для допомоги внутрішньо переміщених осіб, що наразі перебувають в Полтавській області. Проєкт “Дружні громади: комплексні послуги, самоорганізація і взаємодопомога ВПО Полтавщини” охопив три громади – Полтаву, Кременчук і Котельву. Про це розповіла ‘”Фундаменту” Каріна Булавіна, координаторка харківського представництва ГО «Інша Жінка». Вона розповіла, що понад двісті людей отримали послуги психолога, коуча, юриста.
Все це в комплексті допомогло жінкам продовжити розвивати свій бізнес, деяким – знайти бажану роботу або відкрити власну справу. Крім того, в кожній громаді проводились тренінги різної тематики – налагодження ефективної комунікації, сила оточення, розробка бізнес-моделей, просування бізнесу в соцмережах, – розповіла пані Булавіна. В такій програмі й брала участь Катерина Шендрик.
Я сама переселенка з Харкова, тому мені близькі та зрозумілі потреби таких людей. Ми допомагали іншим, і водночас самі ставали іншими – міцнішими, мудрішими, сильнішими, – розповіла Каріна Булавіна.
Та зазначила, що допомагали жінкам знайти свій шлях до бізнесу і у районах Полтавщини. Розповіла, що внутрішньо переміщена особа із Харкова започаткувала у Котельві (Полтавська область) заклад громадського харчування.
– За період діяльності проєкту загалом зацікавленість була від 919 осіб. 137 жінок ВПО взяли участь в освітніх заходах, більше 5000 охоплено інформаційно. 29% з опитаних жінок відмітили покращення економічного стану родини, – зазначила статистичні дані Наталія Сичова, представниця НО “Інша Жінка”, керівниця проєкту.
Для жінок також влаштовували професійне навчання. 80 жінок з Полтавщини та Харківщини в результаті навчання отримали сертифікати, 60 жінок отримали стартові набори для початку діяльності у швейній та б’юті-індустрії.
– Нам вдалося зруйнувати стереотип про те, що підприємницькою діяльністю потрібно починати займатися якомога раніше. Жінки, з якими ми працювати і яким допомагали консультаціями різної вікової категорії та маємо успішні кейси жінок вікової категорії 50+. І це не лише жінки із міста, а й зі сільських громад. Там, наприклад, жінки віком 30+ цікавилися IT, хочуть вивчати мову програмування, – ділиться Каріна Булавіна.
Як працює у Полтаві Центр адаптації внутрішньо переміщених осіб, де безкоштовно вчать пошуку роботу
Майже рік у Полтаві на базі працює Центр адаптації внутрішньо переміщених осіб, створений ГО “Зміст”. Центр допомагає людям знайти роботу, розповіла Анна Півень, керівниця установи. Основний напрямок роботи центру – допомога з працевлаштуванням нових жителів регіону.
У центрі переконані – вимушених переселенців не можна розцінювати як тягар для приймаючих громад. Навпаки, це нові фахівці, робочі руки, які готові показати свої вміння та поділитися досвідом. І хоча зараз на ринку праці вакансій в декілька разів менше, ніж претендентів, співробітникам Центру адаптації ВПО вдається підбирати підходящу роботу для переселенців. Анна Півень розповідає як саме допомагають переселенцям:
– Алгоритм такий: внутрішньо переміщена особа може прийти в Центр і залишити свої дані або ж заповнити гугл-форму. Потім менеджер телефонує всім, хто залишив свої контакти і запрошує на співбесіду. Її проводять кваліфіковані HR менеджери. Після співбесіди особа потрапляє в нашу загальну базу, по кожній з осіб, хто за шкалою набрав певну кількість балів, створюється профіль.
Саме цей профіль надсилають роботодавцю за певними вакансіями. Також є конкретна “гаряча” вакансія, яку пропонують ВПО.
– Ми спілкуємося з ними на всіх етапах. Уже можемо сказати про понад 30 відредагованих резюме, допомагаємо з оформленням та написанням, проводили тренінги з написання резюме, проходження співбесіди та самозайнятості, – розповіла фахівчиня з працевлаштування.
За її словами, вакансії, на які працевлаштовували переселенців, різні: медична сфера, сфера обслуговування, педагогічний напрямок. Попитом користуються робітничі професії. В основному, уточнює Анна Півень, люди знаходять за допомогою центру роботу у Полтаві, але є випадки пошуку робочих місць в громадах області.
Вимушені переселенці, які хочуть знайти роботу, заповнюють форму онлайн або безпосередньо в центрі. В анкеті повідомляють про свій фах, освіту, досвід роботи, навички та здібності. Потім людину запрошують на співбесіду з HR-фахівцем. Це менеджери з підбору персоналу з провідних місцевих компаній працюють у центрі на волонтерських засадах. На підставі співбесіди анкета шукача роботи доповнюється додатковими даними, що дозволяють як найкраще підібрати вакансію.
– Загалом до центру було звернень від 971 людини. На співбесіду прийшли 299 осіб, працевлаштували 50 переселенців. 120 осіб знаходяться на моменті затвердження ( активний пошук вакансій під їхній запит, проходження співбесіди), – говорить про результати роботи Центр адаптації внутрішньо переміщених осіб Анна Півень.
Фахівчиня додає, що важливим є живе спілкування з HR-фахівцем. Це, говорить Анна Півень, дозволяє не просто скласти резюме, а отримати повний профіль людини. Тобто дізнатися, які в людини сімейні обставини, який графік роботи та заробітна плата прийнятні тощо. В подальшому це допомагає з пошуком оптимального варіанту роботи.
Центр адаптації ВПО співпрацює з понад 60 роботодавцями Полтави, для яких змогли знайти відповідальних працівників. Серед таких компаній: «Аврора», «KONSORT», мережа АЗК «ОККО», «Епіцентр», кондитерська фабрика «Домінік» та інші. Цей список постійно оновлюють, оскільки організації та керівники компаній постійно звертаються для того, щоб взяти на роботу внутрішньо переміщену особу.
WOMEN’S BUSINESS TALK: як у Полтаві допомагають розвивати жіноче підприємництво
Другий рік поспіль у Полтаві в листопаді відбувся безкоштовний онлайн-форум жіночого підприємництва WOMEN`S BUSINESS TALK. Учасниці обмінювалися власним бізнес-досвідом, проводили консультаційні панелі, на яких основною темою було – як бути підприємицею в умовах війни.
Як розповіла Альона Гончаренко, співорганізаторка форуму та керівниця Центру підтримки підприємців “Дія.Бізнес Полтава”, форум має на меті створення майданчика для обміну досвідом, нетворкінгу.
Для цього створили тематичний канал у Телеграмі, де жінки з Полтави та ті, які переїхали у громаду із зони ведення бойових дій, можуть комунікувати, знаходити клієнтів для реалізації своїх товарів та послуг.
Публікуємо контакти, за якими можна звернутися за допомогою чи консультаціями переселенцям, які планують відкрити власну справу або шукають роботу у Полтавській громаді:
- Полтавський обласний центр зайнятості – (0532) 56-95-38.
- Полтавська міськрайонна філія Полтавського обласного центру зайнятості – (0532)57-01-74.
- Волонтерський центр адаптації ВПО у Полтаві – +38 (066) 870 72 47.
- Телеграм-канал «Робота Полтава ЦЗ». Телеграм-канал запустили разом з Полтавським обласним центром зайнятості. Телефони для довідок: (0532) 571951, 0508565065, 0508163418, 0687806737. Для пошуку роботи потрібно зазначити посаду, розмір платні, рівень освіти, бажаний досвід роботи, конкретизувати коротко обов’язки, вказати контактну особу та канали зв’язку. Працедавці можуть безкоштовно надсилати вакансії до бота: @Polt_robota_bot.
Авторка: Надія Кучер
