У Миргородському районі Полтавщини демонтували бюст російському військовому Миколі Ватутіну. Про це повідомляє Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті.
У селі Ціпки Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області демонтували пам’ятник російсько-комуністичному генералу Ватутіну. Його незабаром буде переміщено до Державного музею-заповідника в Путивлі «Парк радянського періоду».
Про це повідомив ініціатор демонтажу, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
– Важливо такі пам’ятники цивілізовано переміщувати до «Парку радянського періоду» — першого державного музею в Україні такого типу. У ньому просто неба, у Спадщанському лісі, що за 13 км від міста Путивль на Сумщині розташовують численні скульптури комуністичних діячів. Ще важливо, що з очільником Краснолуцької громади домовлено про створення місця пам’яті видатних уродженців села Ціпки: Павла Чижевського – члена Української Центральної Ради, міністра фінансів Української Народної Республіки, економіста, публіциста, автора проекту Конституції УНР та його синів – Миколу, науковця-металурга, підполковника Артилерії Армії Української Народної Республіки й Григорія, міністра внутрішніх справ УНР, губернського комісара УЦР та Директорії УНР на Полтавщині, учасника Другого Зимового походу Армії УНР, – прокоментував Олег Пустовгар.
Довідково: Ватутін служив заступником начальника і начальником штабу Київського військового округу. У 1920-21 роках придушував український визвольний рух за незалежність України, воював проти загонів Армії УНР на Полтавщині. У 1939 році командує Українським фронтом при вторгненні СССР в Польщу, за що отримав Орден Леніна. З 1940 р. начальник Оперативного управління та заступник начальника Генштабу РСЧА. Під час 2 світової війни начальник штабу Північно-Західного фронту, заступник начальника Генштабу. З 1942 р. – командувач військами Воронезького, Південно-Західного і 1-го Українського фронтів. Причетний до військових злочинів у 1943 році, під час 2 світової війни. Форсування Дніпра і штурм німецьких фортифікацій на Букринському плацдармі (біля Києва). Радянське комуністичне «геніальне» командування тоді вирішило завалити німців трупами українців. Тільки на одному цьому плацдармі Ватутін поклав у землю десятки тисяч українців. З огляду на це тодішній командувач Центрального фронту, генерал армії Рокосовський сказав на військовій раді: «Це не війна, а геноцид народу». Він спробував через кур’єра сповістити про це Й.Сталіна, але Ватутін заборонив посланцеві повідомляти про це в Генштаб. Жахливим злочином проти українського народу Ватутіна та інших командирів Червоної армії є те, що на «звільненій» від німців лівобережній Україні командири частин хапали всіх дітей 16-18 років і без зброї, навіть без військової форми погнали їх форсувати Дніпро на німецькі кулемети. Німецькі кулеметники весь час розстрілювали неозброєних людей в цивільному, але на місце одних вбитих, йшли шеренги нових. На Волині 29 лютого 1944 року отримав кульове поранення від українських партизанів з УПА і через невдале лікування помер.
Нагадаємо, в обласному центрі також є пам’ятник Ватутіну. Він встановлений в 2013 році, на відкритті був міський голова Полтавської громади Олександр Мамай. Раніше пам’ятник Ватутіну у Полтаві неодноразово обливали червоною фарбою. А також зареєстрували на сайті Полтавської міськради петицію з ініціативою демонтувати монумент на честь радянського генерала. Результат такої ініціативи поки що невідомий, пам’ятник у місті не демонтували.
