Неподалік Пирятина демонтували пам’ятник російському сталінському письменнику Максіму Горькому. Про це повідомляє Полтавське представництво Інституту національної пам’яті України.
Публічний простір села Крячківка, що підпорядковане Пирятинській міській раді Лубенського району очищено від погруддя одного із провідних ідеологів комуністичного режиму, російського сталінського письменника Максіма Горького (Пєшкова).
Ініціатори демонтажу – ГО «Декомунізація. Україна» та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті. Демонтаж здійснено зусиллями комунальних служб Пирятинської громади.
– Полтавщина, і зокрема Пирятинський край позбавилися від ще одного радянського імперського маркера. Однак, пам’ятники сталінському трубадуру дотепер бовваніють у місті Решетилівка (територія і власність ТОВ «Бурат-агро») та у селах Середняки Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району й Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району. А ще у населених пунктах Полтавщини досі є чинними 54 назви вулиць на честь Горького, – прокоментував подію регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
У Полтавському офісі УІНП нагадали, що у селі Левенцівка Чутівської селищної ради Полтавського району погруддя Горькому перемістили до Державного музею в Путивлі «Парк радянського періоду», а у селі Мануйлівка Козельщинської громади з ініціативи її голови Олександра Троцького музей Горького переформатують на комунальний літературно-краєзнавчий музей.
Довідково: Горький Максім (псевдонім-справжнє ім’я Пєшков Олексій Максимович) — російський комуністичний «пролетарський» письменник, один із провідних ідеологів комуністичного режиму. Один із співтворців наклепницької комуністичної кампанії, спрямованої проти провідника українського визвольного руху, видатного борця за незалежність, голови Директорії УНР Симона Петлюри, був серед тих комуністичних пропагандистів, що закорінювали в масовій свідомості поняття «петлюрівщина», «петлюрівці» як «ворожі, буржуазні, антибільшовицькі явища». Активно співпрацював з НКВС, у 1934-36 рр. — голова спілки письменників СРСР. Засновник методу соціалістичного реалізму в літературі, який сприяв зміцненню сталінського тоталітаризму в СРСР. Називав українську мову «украинское наречие», автор лозунгу, який широко використовували у часи сталінського терору 1937-1938 років: «Если враг не сдаётся, — его уничтожают». Підтримував та схвалював систему комуністичних концентраційних таборів ГУЛАГ.
Джерело: Полтавський офіс УІНП
