
Згідно даних офіційної статистики, загальний обсяг виробленого молока в Україні у 2021-му році скоротився майже на 6% — до 8,719 млн тонн. Лідер з виробництва молока – Полтавська область. Про це повідомили у Асоціації виробників молока.
Динаміку суттєво потягнули вниз дані від господарств населення. Так, у присадибному секторі було вироблено 5,968 млн т молока, що на 8,2% менше, ніж у 2020-го. В той же час, обсяги від підприємств залишилися стабільними — 2,750 млн т, що лише на 0,4% менше, ніж у 2020-му. Про це повідомляє аналітикиня Асоціації виробників молока Яна Лінецька.
Загалом, найбільше молока усіх видів було вироблено у Полтавській (691,8 тис. т; -5,8%), Вінницькій (684,9 тис. т; -6,2%) та Хмельницькій (643,8 тис. т; -1,2%) областях.
Лідерами з виробництва промислового молока були: Полтавщина (391,4 тис. т; -0,5%), Черкащина (296,4 тис. т;-1,5%) та Харківщина (245,8 тис. т; +0,4%).

Джерело: ДССУ
Найбільше молока від господарств населення виробляють у: Хмельницькій (460,6 тис. т; -0,9%), Вінницькій (459,3 тис. т;-11%) та Львівській (396,1 тис. т; -7,9%) областях.
Співвідношення обсягів виробництва між секторами наразі складає 31,5% від підприємств та 68,5% — від населення. При цьому, варто розуміти, що основний вал надходження на молокопереробні підприємства забезпечують саме сільськогосподарські підприємства — трохи більше, ніж 80% всього прийнятого на переробку.

Щодо статистики молока від населення – з одного боку експерти ставлять під сумнів реальність тих 6 млн т, які забезпечують домогосподарства. А з іншого, за умов зменшення закупівлі такого молока молокозаводами, його частка на звичайних ринках може зрости. Ба більше, населення продає його та продукти переробки (сметана, вершки, кисломолочний сир) тим самим створюючи додатковий умовний тіньовий сегмент.
– З одного боку ключове завдання полягає у підтримці великих товаровиробників для швидкого нарощення необхідних обсягів промислового молока, а з іншого – легалізація діяльності домогосподарського сектору та створення умов для виробництва ним якісної сировини (створення кооперативів, сімейних ферм) з можливістю простежування умов виробництва. Окремим викликом також є врегулювання продажів молочної продукції на ринках, в тому числі стихійних, а також законодавча регуляція присутності контрольованих об’ємів імпортної молочної продукції у мережах, – підсумовує Яна Лінецька.
Автор: Оксана Моргун