У квітні ІМІ зафіксував 91 злочин в Україні. З них 85 скоїла росія проти медіа і журналістів на території України. Серед цих злочинів – убивства, обстріли журналістів та офісів медіа, погрози, переслідування, викрадення журналістів, кібератаки на сайти українських медіа, вимкнення українського мовлення, припинення роботи медіа через російські обстріли, неможливість працювати та друкувати газети через знищення інфраструктури тощо. Водночас ІМІ зафіксував шість випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона.
Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.
Так, у квітні стало відомо, що російські військові розстріляли в заблокованому Маріуполі литовського режисера та документаліста Мантаса Кведаравічюса. За даними омбудсмена, він потрапив у полон до рашистів, які згодом його розстріляли. Його дружині вдалося вивезти тіло режисера до Литви. У 2016 році Мантас зняв документальний фільм “Маріуполь” про місто, яке за рік до того опинилося на передовій російсько-української війни. Фільм був показаний на Берлінському кінофестивалі.
У квітні ІМІ дізнався, що невідомою залишається доля ще щонайменше 14 журналістів з Маріуполя. Оскільки ми наразі не маємо можливості перевірити, що з колегами, вважаємо їх зниклими.
Крім того, ІМІ зафіксував випадок викрадення: у тимчасово окупованій Новій Каховці (Херсонська область) 3 квітня російські військові вивезли в невідомому напрямку місцевого журналіста та письменника, редактора інтернет-видання “Нова Каховка сіті” Олександра Гунька. Перед цим у помешканні журналіста проводили обшук. За декілька годин до приходу озброєних росіян видання “Нова Каховка сіті” опублікувало матеріал про силовий розгін окупантами мирного мітингу в Каховці. Відпустили Гунька росіяни 6 квітня.
Також ІМІ зафіксував два випадки обстрілів журналістів. Так, знімальна група американського телеканалу CNN потрапила 4 квітня під російський артилерійський обстріл біля Миколаєва. В іншому випадку в частково окупованому Рубіжному Луганської області потрапила під обстріл кореспондентка телеканалу “Дом” Анастасія Волкова. Вона знімала матеріал про евакуацію людей, і в цей час росіяни відкрили вогонь по місцю, звідки мала б розпочатись евакуація.
У квітні продовжилися погрози від росіян на електронні адреси редакцій українських медіа та журналістів. Листи-погрози надходили з російської пошти mail.ru та були підписані різними користувачами. Погрожували журналістам допитами, тортурами, ув’язненням, згодом почали слати навіть віршовані погрози. Такі листи отримали редакції волинських, запорізьких, маріупольських та полтавських медіа. Також про погрози своїм рідним повідомив каховський журналіст Олег Батурин, який раніше був викрадений і перебував у полоні в росіян.
Також росіяни систематично вчиняють кібератаки на сайти українських медіа. Зокрема, у квітні зафіксовано DDoS-атаку на сайт “Детектор медіа”, відповідальність за яку взяло російське хакерське угруповання NoName057(16). Хакери назвали їх ворогами росії та зазначили, що атакували, бо видання “дискредитує армію росії та тиражує русофобські фейки”. У Запоріжжі хакери зламали молодіжний студентський сайт “Пороги” й вивісили там російську пропаганду. Під час спроби зайти на сайт на головному екрані з’являвся текст російською, в якому йшлося про те, що росіяни й українці – “один народ, який роз’єднав західний світ” і “поставив біля влади маріонеток, смішних “правителів” і наркоманів”.
Російські злочини проти журналістів та медіа зафіксовано в 11 регіонах України. Найбільше злочинів зафіксовано в Запорізькій та Волинській областях, де журналісти отримували переважно електронні погрози.
Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українській стороні
У квітні ІМІ зафіксував шість випадків порушень свободи слова в Україні, за які відповідальна саме українська сторона. З них чотири стосувалися фізичної агресії проти журналістів – перешкоджання (1) та погрози (3).
Погрожували у квітні журналістам, зокрема, представники московської церкви. Так, чернівецькій журналістці Галині Єреміці погрожував парафіянин Московського патріархату під час знімання на території храму Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ в селі Михальча Чернівецької області.
У Чернівцях секретар – архімандрит Чернівецько-Буковинської єпархії (Московського патріархату) Микита Сторожук напередодні Великодня пригрозив війною журналісту, керівнику інформаційного порталу “БукІнфо” Сергію Зарайському через матеріал, в якому згадувалося про нього.
Крім того, погрози отримала фотокореспондентка запорізького сайту 061.ua Катерина Клочко після її допису у фейсбуці про спробу псевдожурналістів колаборанта Кирила Стремоусова потрапити на зустріч волонтерів з місцевою владою щодо питань про прозорість схем отримання і доставлення гуманітарної допомоги до області.
Крім того, експерти ІМІ зафіксували по одному випадку цензури та юридичного тиску. Так, безпрецедентний випадок цензури – вимкнення мовлення трьох опозиційних каналів: “Еспресо”, Прямий та 5 канали. Спроби каналів дізнатися причину вимкнення в цифровій мережі Т2 так і не були офіційно оголошені. На захист каналів виступив Медіарух та Комісія з журналістської етики, які закликали Президента України Володимира Зеленського втрутитись у ситуацію з відімкненням телеканалів, пояснити причини та відновити їхнє мовлення.
Порушення зафіксовано в п’яти регіонах. У Чернівцях та області – два випадки. В інших регіонах – по одному випадку: Київ, Одеса, Запоріжжя, Миколаївщина.
Отже, з початку року ІМІ зафіксував 55 випадків порушень свободи слова, 19 випадків перешкоджання, дев’ять випадків погроз та обмеження доступу, сім випадків кіберзлочинів, п’ять побиттів та один випадок цензури.
