Школа здебільшого — єдине місце соціалізації для учнівства, а головною ознакою «ідеальної» школи є бажання учнів відвідувати школу і навчатися.
Такими є результати опитування учнів сільських шкіл щодо ключових аспектів якості освіти, проведене дослідницькою компанією Vox Populi на замовлення Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).
Старшокласників запитували про те, якою в їхньому розумінні є «ідеальна» та «неідеальна» школа, якими є їхні погляди на психологічний клімат школи та освітнє середовище, яку підтримку у навчанні практикують їхні вчителі, як учні почувають себе у школі, як проводять дозвілля і як планують своє майбутнє.
Учнів під час фокус-груп неодноразово вказували на те, що їм важко розмежувати шкільне і позашкільне життя. Саме у школі вони мають друзів та проводять чимало часу. Окрім того, учні скаржились, що інших місць для соціалізації молоді в їхніх селах немає.
Учні охоче діляться думками про «ідеальну» школу, основними ознаками якої називають підтримку вчителів і однокласників, дружню і доброзичливу атмосферу, відсутність цькування та дискримінації. Сприятливе освітнє середовище визначається і рівнем приналежності учня та учениці до закладу, що формується, зокрема й через залученість учнівства до ухвалення рішень, до змін у своєму закладі освіти. Учні вважають важливою свою участь у позакласних заходах та у більш системній роботі над облаштуванням території школи, озеленення тощо.
Важливими характеристиками «ідеальної» школи для дітей, які взяли участь у дослідженні, є також сучасність та якісна інфраструктура школи: наявність обладнання для проведення уроків, комп’ютерної техніки, матеріальної бази для спортивних занять та позашкільної діяльності. Сучасність школи, на думку окремих учасників, визначається і підходами до навчання, наприклад, можливістю вибору навчальних предметів, коригування навчального навантаження на учнів.
Іншою ознакою сучасності в «ідеальній» школі є підходи, які застосовують вчителі, для представлення та подачі матеріалу. Учні часто напряму пов’язують стиль викладання вчителя (який подобається або не подобається) із бажанням більше вивчати той чи інший предмет.
Від «ідеальних» вчителів учні, які брали участь у дослідженні, очікують підтримки, мотивації, розуміння та поваги. Таким вчителям можна довіряти, як другу\подрузі і радитись з різних питань. Вони цікаво, доступно і професійно викладають матеріал, без перешкод роз’яснюють матеріал додатково, якщо не зрозуміло щось з предмету. «Ідеальні» вчителі не розділяють клас на «улюбленців». Він або вона ставиться до всіх однаково, незалежно від рівня знань або соціального статусу учня.
Психологічними характеристиками «неідеальної» школи для учнів є напружені стосунки між учнями і вчителями, зверхнє ставлення вчителів до учнів, застарілі методи викладання предметів, які не стимулюють інтересу до навчання, надмірне навантаження і довга тривалість уроків (45 хвилин), учні, які погано поводяться на уроках, зривають їх, розрізнення учнів і брак спільних активностей, булінг серед
учнів, хвилювання і стрес через оцінки.
Відповіді учнів на запитання, що у школах, де вони навчаються, потребує змін, здебільшого стосується саме тих характеристик, які учні називали «неідеальними».
Серед негативних практик у школі, які відзначали учасники дослідження, — стереотипні та некоректні висловлювання вчителів щодо здібностей учнів та учениць за ознакою статі. Наприклад, коли йдеться про вивчення фізики, трапляються судження на кшталт, що це тема «для хлопців, і дівчатам може бути не цікаво». Всі без винятку учасники фокус-груп — як хлопці, так і дівчата — не бачать доцільності в розділенні класу за статтю під час навчання, адже не бачать різниці у здібностях дівчат і хлопців до опанування різних знань і навичок.
Для оцінки якості навчання у школі учням та ученицям було запропоновано висловити своє бачення щодо восьми тверджень, які описували процес навчання у скоріше негативному світлі. 51% респондентів вважають, що жодне з негативних тверджень їх не стосується, 36% погоджуються принаймні з одним із цих тверджень. 14% респондентів погоджуються, що їм нецікаво вчитися і що навчання занадто складне для них. 8% зазначають про неможливість отримати гарні оцінки через упереджене ставлення вчителів, страх зробити помилку через насмішки вчителів та/або учнів. 4% респондентів говорять про нерозуміння, навіщо їм освіта, некомфортність почуття у школі через психологічне чи фізичне насильство, те, що вони вже працюють і заробляють гроші, тому навчання їм непотрібне.
Серед бар’єрів для навчання учні називають:
- надмірне навчальне навантаження, зокрема для тих, хто готується складати ЗНО;
- обсяг домашніх завдань, які, за словами учнів, «не встигає перевіряти і сам вчитель»;
- велика кількість предметів, доцільність яких як обов’язкових незрозуміла учням, застарілі методи і підходи до викладання.
Щодо матеріально-технічного забезпечення освітнього середовища у сільських школах, то більшість учасників фокус-групових дискусій стверджували, що школам бракує «сучасності» в облаштуванні освітнього простору — устаткування сучасними зручними меблями; бракує лабораторій для проведення дослідів на уроках фізики, хімії і біології; наявна затеоретизованість викладання предметів, відсутня практична складова в їхніх школах, що зменшує мотивацію до опанування предметів; існують проблеми із наявністю місця для харчування у школі; наявний брак літератури у шкільних бібліотеках. Всі ці аспекти напряму впливають і на якість навчання, і на стан учнів під час перебування у школі.
Опитування учнів сільських шкіл щодо ключових аспектів якості освіти було проведене у травні-червні 2021 року методом кількісного онлайн-опитування та фокус-групових дискусій з учнями 25 сільських шкіл з 22 областей України. 400 респондентів пройшли онлайн-опитування, 44 учні взяли участь у фокус-групових дискусіях.
Автор: Анна Сидоренко
