Site icon Фундамент

Гуманітарний тил. Хто і як на Полтавщині залучає гуманітарну допомогу для переселенців

У Полтаві працюють десятки волонтерських ініціатив. Ми вирішили перевірити, яка у регіоні ситуація з гуманітаркою – чому у Полтаві був розголос через неї та як місту вдається тримати марку надійного гуманітарного тилу. 

Півроку в Україні триває повномасштабна війна. Допомога у боротьбі дуже важлива, тож поки військові боронять державу на фронті, в тилу завдяки зусиллям мільйонів людей збирають кошти на потреби воїнів, шиють амуніцію, готують їжу, допомагають тим, хто переїхали з областей, де тривають бойові дії чи підтримують жителів деокупованих територій. Гуманітарна підтримка стала однією із нагальних потреб українців, до зборів долучається все більше країн на різних рівнях. Полтавська область з перших днів повномасштабної війни стала одним із найбільших гуманітарних хабів в Україні. Тож як працюють гуманітарні осередки в Полтаві – читайте у матеріалі «Фундаменту».

Чому владі Полтави закидали звинувачення у розкраданні гуманітарки та яка ситуація насправді

Зараз нерідко можна почути історії про ситуації, пов’язані із гуманітарною допомогою, яка надходить в основному від іноземних організацій, зокрема, про її нецільове використання. З початку повномасштабної війни, як повідомляв тоді міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, випадки розкрадання гуманітарної допомоги фіксували у Києві, Львівській, Харківській та Кіровоградській областях. Як повідомляв тоді міністр Денис Монастирський, найчастіше підозрювані привласнюють автомобілі, закуплені для військових на фронті, пальне, медикаменти, бронежилети, продукти харчування, а також збирали кошти на неіснуючі евакуаційні маршрути. Факти нецільового використання гуманітарної допомоги  у Полтаві правоохоронці розслідують ще з весни. 

Поліція Полтавщини не говорить подробиць про розслідування у справах, що стосуються гуманітарної допомоги. Про це журналістці відомо із коментаря Юрія  Сулаєва,  речника ГУ Нацполіції у Полтавській області. Він пояснив, даних не розкривають в інтересах слідства та щоби не нашкодити безпеці держави, а у його розпорядженні немає інформації для журналістів про факти ймовірного нецільового використання гуманітарної допомоги:

– Є відповідні правила, пов’язані з умовами воєнного стану. І коментувати про гуманітарну допомогу, про речі, пов’язані зі Збройними Силами України, Силами Оборони – виключно компетенція ОВА. Є інформація, яка зараз, скажімо так, може використовуватися ворогом. Ми керуємося виключно інтересами держави. І будь-яка інформація, яка може бути використана з необережністю, може бути використана ворожою стороною, – прокоментував Юрій Сулаєв.

У відповідь  на інформаційний запит до начальника ГУ Нацполіції в Полтавській області журналістка отримала такі дані щодо кількості справ за фактами нецільового використання гуманітарної допомоги:

– Слідчими підрозділами ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у 13-ти кримінальних провадженнях, відкритих за фактами можливого незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, – вказано у документі за підписом Володимира Негоди, заступника начальника слідчого управління ГУ Нацполіції в Полтавській області.

Поліція Полтавщини розслідує 13 кримінальних проваджень, пов’язаних із нецільовим використання гуманітарної допомоги

Журналістка кілька тижнів спостерігала за полицями найбільших торговельних мереж Полтави – товарів, яких не було в цих магазинах раніше, не помітила. Час від часу у місцевих пабліках з’являлася анонімна інформація про нібито торгівлю гуманітаркою, місцевій владі закидали, що вона до того причетна. Та офіційного підтвердження цьому знайти не вдалося. 

У квітні  співробітники Служби безпеки України у Полтавській області провели обшуки у кабінеті міського голови Полтави Олександра Мамая та в будівлі комунальної організації «Інститут розвитку міста», який з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України сфокусував свою діяльність на залученні гуманітарної допомоги для переселенців з інших областей, які приїхали в Полтавську громаду. На своїх офіційних сайтах СБУ і поліція не оприлюднили інформації про це, однак через кілька днів потому, на засіданні виконкому Полтавської міської ради, міський голова Олександр Мамай підтвердив обшуки. Тоді неофіційною версією обшуків та слідчих дій, посилаючись на власні джерела місцевого видання «Полтавщина», вважали саме тему можливого  розкрадання гуманітарки. У червні Полтавська обласна прокуратура опублікувала пояснення  щодо обшуків – розголос через нібито гуманітарку виявився ймовірною корупційною схемою з використання службового становища. Згодом стало відомо, що обшуки в кабінеті міського голови Полтави та в Інституті розвитку міста, за версією слідства, проводили через те, в цій комунальній установі оформили на роботу двох працівниць, які фактично в Інституті розвитку міста не працювали, але заробітну плату отримували. Слідчі з’ясували, упродовж січня 2021 – березня 2022 року працівниці отримали понад 570 тисяч гривень зарплати, але не за роботу в комунальній установі. 

Ось як коментував розслідування у цій справі Олександр Мамай, відповідаючи на запитання чи дійсно жінки, оформлені в КО «Інститут розвитку міста», були його хатніми прибиральницями:

– Це повна нісенітниця. Слідство розбереться, поставить крапку суд. Але якщо ви хочете запитати у мене особисто, схожий я на того, хто все це робив? Не схожий. Тому мені здається, що наші працівники прокуратури розберуться, – сказав Олександр Мамай під час прес-підходу до журналістів. 

За даними Єдиного державного реєстру судових справ, сума використаних бюджетних коштів не за призначенням за трудовим договором в КО «Інститут розвитку міста» працівниць за 3 квартали 2021 року –  загалом по 133 тисячі 197 гривень кожна. Загалом же, як повідомлялося на сайті Прокуратури Полтавщини та підтвердила у коментарі Людмила Іващук, представниця пресслужби обласної прокуратури, сума – понад 570 тисяч гривень. В інформації, поданій Прокуратурою Полтавської області йдеться про січень 2021 – березень 2022, а  в ухвалі про 3 квартали 2021.

Щоб розібратися, що ж насправді відбувається із залученою у Полтаву гуманітарною допомогою, звідки, як і куди її розподіляють та чи дійсно є проблеми щодо її цільового призначення, ми звернулися із інформаційними запитами до найбільших волонтерських осередків у місті, які так чи інакше пов’язані зі збором та розподілом гуманітарної допомоги, а також в обласний Гуманітарний штаб, створений Полтавською ОВА.

У запиті цікавилися, з якими благодійними чи волонтерськими організаціями та загалом із установами співпрацюють та залучають для Полтави гуманітарну допомогу за період з 24 лютого по травень 2022 року. Також цікавилися алгоритмом комунікації з органами місцевої влади щодо отримання та передачі кінцевим отримувачам гуманітарної допомоги, запитували які саме товари і в якій кількості були отримані. Для цього розіслали інформаційні запити близько двом десяткам волонтерських ініціатив та персонально волонтерам/волонтеркам, які займаються залученням гуманітарки та передачею її потребуючим. Відповідей на запити маємо шість. Більша частина тих, хто не надав за понад два місяці відповіді, посилаються на брак часу, оскільки займаються волонтерством добровільно, безоплатно, у власний вільний позаробочий час, запропонували взяти необхідну інформацію зі своїх сторінок у соціальних мережах, де ведуть постійні публічні звіти волонтерської діяльності.

Як працює Гуманітарний штаб при Полтавській ОВА

З перших днів повномасштабної війни у Полтаві діє Гуманітарний штаб, який курує заступниця голови Полтавської ОВА Катерина Рижиченко. Тут видають допомогу переселенцям згідно їх заявок. Як пояснила у відповіді на інформаційний запит Катерина Рижиченко, отримати допомогу внутрішньо переміщені особи можуть лише після надання документів, що підтверджують їх статус. Отримати переселенців можуть таку допомогу: продукти, одяг, ліки.

Згідно із документу, який отримала редакція «Фундаменту» за підписом Катерини Рижиченко, з початку діяльності складів Гуманітарного штабу станом на травень Полтавська область отримала 3451,45 тонн гуманітарної допомоги. Це продукти довгострокового зберігання, ліки та одяг:

Відповідь на запит до Гуманітарного штабу при Полтавській ОВА

У червні Полтавська ОВА отримала гуманітарну допомогу від Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні. Це 10 500 продуктових наборів, які направили у громади області. В одному боксі – олія, рис, м’ясні консерви, макарони. 

Як пояснила Катерина Рижиченко, кінцеві отримувачі гуманітарної допомоги – територіальні громади області. Допомогу розподіляють у райони, заклади освіти, у яких живуть переселенці, а також надають допомогу для військових ЗСУ. 

Згідно інформації Департаменту культури і туризму, яку редакція отримала у відповідь на свій інформаційний запит, система отримання та розподілу гуманітарної допомоги Гуманітарним штатом здійснюється за допомогою системи ОDOO («Гудок») Офісу Президента та через Державну систему гуманітарної допомоги. 

Список благодійних та волонтерських організацій/установ, з якими співпрацює Гуманітарний штаб Полтавської обласної військової адміністрації в період з 24.02.2022 по 22.05.2022: 

Агенство ООН у справах біженців. Samaritan’s Purse (Сумка Самаритянина), 

ПАТ Миргородський завод мінеральних вод, 

ТОВ Агрофірма Маяк. 

ГОВ Кернел-Трейд, 

ТОВ Епіцентр К, 

ГІН ВТК Лукас. 

RARS Республіка 

Польща. 

ТОВ Нова Пошта. 

СФГ..Володимир”. 

Укрексімбанк. Help Ukraine Romania. 

Фонд Добро Кобченко Ю.В.

На початку серпня за програмою ЄС «UA4Skills», за словами Дмитра Луніна, начальника Полтавської ОВА, регіоні отримав для переселенців, які живуть в училищах області, побутову техніку. 13 профтехучилищ отримали загалом 29 холодильників, 34 мікрохвильові печі, 51 бойлер та скільки ж електрочайників, 12 морозильних камер. 

Щоб підтримати жінок: досвід залучення гуманітарки жіночою громадською організацією 

Розкажемо на прикладі ГО «Інша Жінка», яка діє у Полтаві, Кременчуці та проводить різні заходи для захисту жінок, як громадські організації перелаштовують напрям діяльності та як залучають гуманітарну допомогу. Про досвід ГО «Інша Жінка» розповіла її керівниця Юлія Цибульська. Вона зазначає, за чотири роки існування організації команда уже мала партнерів. Тож 25 лютого, на другий день повномасштабного вторгнення рф на територію України організували штаб, в якому формували допомогу – як речами, так і фінансову. Це такі інституції: Фонд Народонаселення ООН в Україні, консульство Канади, Данська рада у справах біженців та інші. 

– Ми відразу почали відповідати на потреби вразливих груп населення. Я почала шукати різні можливості, щоб підтримати потребуючих та волонтерів, які й зараз продовжують з нами працювати. Працюємо з такими категоріями людей: ВПО, які приїхали в Кременчук, район, Полтаву і не мали довідки. Наприклад, Полтавська ОВА видавала продуктові набори лише на підставі довідки про статус ВПО, а для  отримання такої довідки потрібно було щонайменше кілька днів. Тому надавали кризову допомогу саме таким людям. Але дуже важливо було відслідковувати дату прибуття. Тому що траплялося, люди, які приїхали наприкінці лютого, ходять по усім центрам, обирають гуманітарну допомогу й навіть не намагаються знайти роботу, – говорить Юлія Цибульська.

Щоб уникнути зловживань, волонтери ГО формували списки отримувачів і роблять фотозвіт. Даними не діляться, говорять, це внутрішня звітність організації, яка містить конфіденційніну інформацію. 

– Наш акцент допомоги був для ВПО; тих, хто щойно приїхав, але довідки ВПО не має; люди з інвалідністю; одинокі люди похилого віку; матері-одиначки. Ми відслідковували зловживання, наприклад, якщо допомога потрібна одиноким старим людям, то перевіряли, щоб не виявилося, що у них є діти які багато років живуть за кордоном і можуть допомагати. Бували випадки, коли людей навіть змушували повертати цю допомогу. Наш досвід як громадської організації: неможливо отримати фуру, в якій будуть, наприклад, лише продукти харчування. Тому що громадські організації залучають допомогу, назву це так, – в останню чергу. Наразі, коли система допомоги стабілізувалася, вся допомога йде практично на обласні військові адміністрації. Область розподіляє не громади, райони самостійно. І чомусь громадські організації в цьому розподілі участі не приймають, з моїх спостережень, – ділиться досвідом пані Цибульська.

Волонтерка говорить, вдалося залучити гуманітарну допомогу: органічні чаї, вода, суміші для дітей, прикорми, памперси, засоби догляду. 

Юлія Цибульська. Фото з особистої сторінки у Фейсбук

– Отримували багато речей – сумки, валізи, одяг, нижня білизна. Ми просили ліки – знеболювальне, жаропонижуюче, тобто ліки загального вжитку. Був випадок, коли людям, які перебувають на замісній терапії (хворі на цукровий діабет, онкохворі, люди з інвалідністю тощо) не можуть купити необхідний їм гормон чи ліки. Ми почали шукати фонд, який би нам допоміг закупити ці ліки, – говорить Юлія Цибульська.  

Цибульська зазначає, залучати намагаються іноземних донорів.

– Всередині країни, адміністрацій явної та налагодженої співпраці з громадськими організаціями, на мою думку, немає. Не розумію, чому так.

Про загальну кількість залученої гуманітарної допомоги не говорить, посилається на офіційну сторінку ГО «Інша Жінка» у соціальній мережі Фейсбук, мовляв, там постійно звітуються. На офіційному сайті організації зробили публічними усі транзакції банківського рахунку. Виписка банківського рахунку показує дохідну й розхідну частину коштів, їх використання можуть бачити всі

«Оборона Полтави» – як створити потужну волонтерську команду

Громадський рух «Оборона Полтави» за півроку став серцем волонтерів, об’єднавши навколо себе активістів, депутатів, небайдужих полтавців, які згуртувалися задля наближення перемоги України. «Оборона Полтави» – це добровольча платформа волонтерів Полтави та області. Серед тих, хто входить до команди – громадські діячі, депутати різного рівня самоврядування, держслужбовці, підприємці, ініціативна молодь. Рух надає допомогу Збройним Силам України та Територіальній Обороні не лише нашої області, а й усіх ліній оборони, першочерговим пріоритетом обираючи для себе забезпечення позицій першої та другої ліній фронту.

Ми кілька місяців спостерігали за роботою «Оборони Полтави», щоб розповісти про процес роботи команди. 

– У ситуації, що на сьогодні склалася, Полтавщина, а надто її обласний центр, стали не тільки гуманітарним коридором і прихистком для тисяч вимушено переміщених осіб, які рятувалися з місць бойових дій, а і зручною базою для роботи з військовими, як логістично, так і географічно. Наша команда працює напряму з військовими під відповідні документи та офіційні листи-запити. Об’єднавшись, генеруємо та фандрейзимо, допомагаючи військовим та цивільному населенню. Стосовно роботи самого руху, то волонтерська ініціатива поєднує серця, думки і час більше двох сотень людей, які входять до складу кластерів згідно з напрямком роботи, – розповіли Катерина Бабіч та Наталка Панченко, волонтерки руху «Оборона Полтави».

Серед сотні справ, якими займається «Оборона Полтави», є кластер тактичного пошиву. 

– Він продукує одиниці для спорядження військових, котрий є дефіцитним та практично не зустрічається в закупі (рюкзаки під РПГ, підсумки під аптечки, магазини під ріжки (АК, кулемет), підгранатники, головні убори). Від початку повномасштабного вторгнення було організовано кластер тактичного пошиву, до якого підключили більше десяти швейних виробництв: від великих полтавських фабрик, які переключилися з виготовлення суконь, трикотажних виробів і елітних меблів на пошив розгрузок і балаклав, до маленьких «надомних» самоорганізованих колективів. На місці займаємося ремонтом і перешивом форм та тактичних одиниць, маємо кілька робочих місць і кваліфікованих швачок на волонтерських засадах серед команди. «На олівці» майстри, які завжди оперативно готові відгукнутися на запит від військових по пошиву форми, створенню маскувального костюмів, підшиву кобури, нанесення латки. Основна потреба, яку намагаємося закрити – підсумки під аптечки, підгранатники, підсумки під рожки і для «збросу» патронів. Собівартість кожної підсумки від 250 гривень, матеріали на всі вироби закупаємо самостійно, деякі відрізи стрічка чи фастекси приносять люди, повноцінні закупки робимо самостійно за підтримки благодійних організацій та цивільного населення, – пояснює Наталка Панченко.

Полтавські волонтери для забезпечення безперебійності процесу налагодили виробництво аптечних підсумок, підгранатників, підсумок під ріжок АК 47, підсумки під кулемет, рюкзаки під РПГ, сумочки під скидування магазину. Все це не для продажу – передавали і продовжують передавати допомогу військовим.

Відшили і передали військовим понад 3 000 одиниць продукції тактичного текстилю, за словами Наталії Панченко, волонтерки «Оборони Полтави». 

Кінцеві отримувачі допомоги від цього волонтерського руху на сьогодні – з 164-ий військовий підрозділ, назви яких не розголошують через непорушність військової таємниці.

Розповідаючи про допомогу військовим та алгорит, за яким працюють, Наталка Панченко розповідає:

– Це може бути одинична допомога, або постійна співпраця – все залежить від запиту і місця розташування – ми орієнтовані на роботу з першою лінією фронту при налагодженій логістиці доставки. Великим досягненням вважаємо досягнення налагодженої робочої атмосфери у тріаді бізнес–влада–волонтери. Ми маємо працюючий алгоритм, коли волонтери з’ясовують актуальні запити, знаходять можливості придбати необхідну амуніцію соціально свідомий бізнес сприяють збору коштів, влада допомагає необхідними дозволами та перерозподіляє вантажі, які має за можливі, для закриття заявок штабу. Маємо розгалуджену сітку співпраці з волонтерськими організаціями та гуманітарними штабами як в своєму місті, так і по всій Україні, завдяки чому можемо підсилювати один одного у формуванні вантажів. Також ми, у співпраці з Інститутом політичної освіти та волонтерським крилом гурту «Антитіла» можемо передавати у гарячі точки необхідне добро завдяки сприянню адміністрацій громад східної частини нашої країни.

Особливістю роботи штабу, за словами Наталки Панченко, є безпосередня взаємодія з військовими, без посередництва іншої ланки волонтерів.

 

Як це відбувається: приймають заявку, верифікують заявника та його приналежність до військового підрозділу документально, спілкуються з командиром підрозділу за необхідності уточнення, і виконують заявку на той обсяг, який мають в запасі.

Унікальність цього волонтерського руху у всебічності. Волонтери створили рівні кластери, в рамках яких працюють. Наприклад, є кластер плетіння маскувальних сіток та пошиття маскувальних костюмів, каверів на каски. 

– Понад три місяці, як запущено виробництво маскувальних костюмів для військових, штат виготовлення нараховує приблизно 45 осіб з постійними базовими учасниками з 20-25-ти осіб. Робота в кластері поділена на 5 секторів: порізка, плетіння, розкрій, сектор підготовки до пошиття і швейний сектор. Продуктивність в день 4-5 костюмів при наявності повного спектру матеріалів. За період з березня по червень виготовлено 180 маскувальних костюмів різної спеціалізації (з врахуванням специфіки зросту, роду військ або підрозділу, місцевості несення служби), та 55 каверів на каски різної складності. Собівартість роботи кластеру за матеріалами в гривневому еквіваленті – близько 63517,00. Собівартість одного костюму з потужністю 120 шт. в місяць – близько 600,00 грн, – говорить Наталка Панченко.

Крім того, налагодили  медичний кластер, який поділено на відділення тактичної медицини (де комплектуються індивідуальні аптечки за стандартами IFAK, та парамедичні рюкзаки) і склад соціальних ліків. За період функціонування волонтерського штабу укомплектували і видали військовим 2270 одиниць, значна частина з яких повністю відповідає зразкам НАТО і має всі необхідні складові, включаючи підсумки.

Наступний – кластер дизайну, мерчу та поліграфії – займається створенням візуальної патріотичної продукції. Від бігбордів, які підвищують бойовий дух, до стікерпаків з наліпками, які наразі продаються в Україні та за кордоном, приносячи донати на закупівлю життєво важливого забезпечення ЗСУ і ТрО. 

Наталія Панченко. Фото з особистої сторінки у Фейсбук

– Завдяки дизайнерам, ілюстраторам, друкарям та підприємцям Полтави, ми маємо змогу підтримувати бойовий дух – патріотичні біг-борди та сітілайти. Також, разом з командою дизайнерів, запустили проєкт «Переможемо разом», де полтавці та переселенці можуть придбати патріотичні стікер-паки більше ніж в 20 закладах міста. Кожен сам обирає скільки готовий заплатити, тобто задонатити на потреби військових. Завдяки цьому було продано вже більше 5 000 стікер-паків та виручено близько 150 000 грн. Почали працювати над поширенням стікерів за кордоном. Вже відправили 1400 стікер-паків в Німеччину, Австрію та Чехію. Напряму закриваємо запити військових щодо топографічних карт, – звітує Наталія Панченко. 

Волонтерка говорить, при штабі є шоурум, який займається реалізацією патріотичної продукції наживо та онлайн. Навіть створили магазин проукраїнського мерчу, де розміщені товари від малих бізнесів Полтави та області. 

– Всі виручені кошти спрямовуємо на закупівлю необхідного для військових. Шоурум спільно з кластером піару та SMM організував та реалізував кілька масштабних акцій, як-то «Штурманомобіль», «Військотики», які було втілено разом з військовими. Ще у нас є кластер піару та SMM, за допомогою якого поширюється інформація як про запити, так і про можливості допомоги, якими ми володіємо, створюючи колообіг співпраці, – розповідає волонтерка з «Оборони Полтави».

Логістичний відділ – займається пошуком та підбором відповідного транспорту для здійснення важливих рейсів та перевезення вантажів. Надзвичайно важливим і кропітким завданням було створення і подальша логістика бази з транспорту, яка налічує 247 авто, з них: 97 одиниць легкових авто; 31 одиниць спецтехніки; 119 вантажівок (вантажепід’ємність від 700 кг до 40 т).

– Наші водії-волонтери надавали допомогу по транспортуванню з/в таких областей України (включаючи обласні центри): Полтавська, Харківська, Сумська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Київська, Житомирська, Львівська, Хмельницька, Чернігівська, – розповідає Наталія Панченко. – В день було від 1 до 18 запитів на пошук транспорту (самий пік був лютий-березень). Періодично в нашу базу ще додаються авто і декілька осіб без транспорту, але вони з усіма відкритими категоріями, які можуть бути водіями на «нашому» транспорті. Починаючи з квітня, кластер транспорту обробляє невелику кількість запитів/день, але запити вже йшли/йдуть більш складного характеру на пошук великих вантажних авто для перевезення гуманітарної допомоги з інших міст України. Вони займають більше часу, так як багато вантажівок їздять завантажені і не завжди є місця для нашого вантажу. Авто шукаємо до тих пір, поки запит не буде успішно закрито.

Кластер харчування – об’єднав ресторани та кав’ярні міста, і здійснює забезпечення їжею військових, вимушених переселенців та залізничні вокзали. Наразі кластер складається з 17 учасників-пазлів – які включають в себе ресторани, столові, окремих кухарів у приватному порядку. Напрямки, для яких готують їжу: залізничні вокзали, Збройні Сили України, Територіальна Оборона, Національна поліція, військкомати, волонтерські пункти, внутрішньо переміщені особи. 

Пошуковий кластер – зорієнтований на моніторингу і організації  поставки важливих тактичних та гуманітарних вантажів по країні та з-за кордону. 

– Це напрямок, яким ми пишаємося – пошук важливих тактичних вантажів та супроводження його до штабу з-за кордону. Таким чином було знайдено: різного типу аптечки, включаючи комплектації по стандартам НАТО;  тактичні рюкзаки; сертифіковані турнікети; тактичні рукавиці високої якості; генератори; медичні комплектуючі (декомпресійні голки, целокс, гемостатичні бинти, ізраїльські бандажі, перев’язочні матеріали у великих кількостях); ліхтарі різного типу складності; військова форма, форма для рятувальників; грілки для рук та стоп; бронежилети; станції зв’язку (рації) різного типу складності, – говорить Наталія Панченко.

Також крім різних інших кластерів волонтери започаткували кластер загального забезпечення. Це мережа складів, які акумулюють в собі гуманітарну продуктову допомогу. За три місяці (1 березня 2022 – 1 червня 2022 року) зі складів штабу в різних напрямках надавалась допомога військовослужбовцям ЗСУ та ТрО, розміщеним в різних областях країни, серед яких: Полтавська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Київська, Луганська, Донецька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Запорізька. Також надавалася допомога цивільному населенню деокупованих територій та внутрішньо переміщеним особам, що розміщені в межах Харківської, Полтавської, Сумської, Чернігівської областей. 

Загалом за цей період видано: консервованих продуктів – 15 тон, сипучих круп – 7,5 тон, макаронних виробів – 4 тон, розчинних кавових напоїв – 3 тон, солодощів – 3 тон, питної води – 10 тон, робочих інструментів – 1 тони, засобів гігієни – 5 тон, продуктів дитячого харчування – 2,5 тон, засобів дитячої гігієни – 4,5 тон.

Фото, використані для ілюстрації в цій розповіді, надані «Обороною Полтави».

«Шафа добра», або Як організували пункт видачі одягу для переселенців 

Оксана Дрюк, яка опікується ініціативою гуманітарної допомоги «Шафа добра», зазначила, що співпрацює з благодійними та волонтерськими організаціями/установами. 

– Як громадянка України, з початку повномасштабного вторгнення росії, разом з колегами, друзями,  активно долучалися до волонтерського руху для допомоги нашим військовим,  добровольцям тероборони та внутрішньо переміщеним особам.Частину потреб закривали власними силами та силами небайдужих полтавців, – говорить Оксана Дрюк.

Оксана Дрюк розповідає, що  налагодили співпрацю з підприємствами, установами, благодійними організаціями, волонтерськими спільнотами, громадськими організаціями, серед них: 

  1. ГО «ВГО «Солідарна молодь»;
  2. Координаційний центр «Харків-SOS» та «Україна SOS»;
  3. Партійні організації Політичної партії «Європейська Солідарність» по всій Україні;
  4. БО «Полтавський батальйон небайдужих»;
  5. Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «УКРНАФТА»;
  6. БФ «Розвиток поколінь»;
  7. ГО «Агенція сталого розвитку» та ін.
Оксана Дрюк. Фото з особистої сторінки у Фейсбук

– Значна частина гуманітарної допомоги надходила та надходить від друзів, родичів, як в Україні, так і поза її межами. Численними  благодійниками  є  фізичні особи. Волонтерський рух працює виключно на волонтерських засадах і не отримує допомоги, ані  від органів місцевої влади,  ані від держави. На сьогодні працює пункт видачі гуманітарної допомоги (одяг та дитяча гігієна) «Шафа добра», координатором роботи якого я є. Внутрішньо переміщені особи, безпосередньо приходять до «Шафа добра» та підбирають для себе одяг. Варто зауважити, що більше ніж за місяць роботи «Шафи добра» її відвідали понад півтори тисячі осіб з числа вимушених переселенців, – повідомила волонтерка.

Відповідь на запит від Оксани Дрюк, депутатки Полтавської міської ради

– Загальна вага гуманітарної допомоги, отриманої нашим волонтерським рухом близько 4 т. (враховуючи речі військового призначення, засоби гігієни, продукти харчування, одяг). Зауважую, ми не проводимо збір коштів, лише збираємо та видаємо речі, засоби гігієни та продукти, тим, хто цього потребує, – говорить Оксана Дрюк. 

Як працює волонтерський центр, організований владою Полтави – експеримент «Фундаменту»

Як уже зазначалося, у Полтаві діє кілька десятків локацій, де волонтери допомагають переселенцям. У квітні міська влада Полтави офіційно створила три гуманітарні штаби, щоб систематизувати роботу і перерозподіляти допомогу, як повідомила у коментарі «Фундаменту» керівниця пресслужби Полтавської міської ради Аліна Рябоконь. Одним гуманітарним центром займається Управління культури, ще одним –  директор Полтавського будинку культури (там знаходиться дитяче харчування, памперси тощо),  а ще один діє на базі КП «Інституту розвитку міста». 

Ми намагалися отримати від  міської ради Полтави, яка організувала гуманітарний штаб з перших днів повномасштабної війни, інформацію про те, скільки та звідки було залучено допомоги і якої саме. Замість відповіді отримали відписку:

– Необхідною умовою виникнення правовідносин щодо обов’язку розпорядника стосовно надання інформації, які складають предмет правового регулювання Закону України «Про доступ до публічної інформації», є наявність факту створення документу із запитуваної інформації. У відповідності до змісту запиту повідомляємо, що запитувана інформація в апараті міської ради не створюється, не відображається та не документується. При тому роз’яснюємо, що відповідно до приписів ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, – йдеться у відповіді на інформаційний запит за підписом Романа Мельника, начальника відділу – керівника апарату Полтавської міської ради. 

Відповідь на запит від Полтавської міської ради

Оскільки саме до діяльності гуманітарних штабів, організованих міською владою було найбільше запитань, а відповідь на запит не містила абсолютно жодної інформації, яка б давала розуміння про діяльність, вирішили самостійно побачити роботу гуманітарного штабу. Ми поставили за мету на власні очі перевірити, як працює міський волонтерський центр. Він знаходиться в одному із міських Будинків культури і є найбільшим волонтерським осередком, організованим міською радою. Міський голова Олександр Мамай публічно говорив, що партнерам, які допомагають місту з гуманітарною допомогою є: ООН, ЮНІСЕФ, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, благодійний фонд Ріната Ахметова, АІСМ Україна.  

Робота центру налагоджена таким чином, що практично усі погодження відбуваються щодо відвідування волонтерсткого центру не переселенцями, а, наприклад, журналістами, відбувається посередництвом пресслужби Полтавської міської ради та керівництва Будинку культури. Отримавши усі необхідні дозволи та узгодивши мету – хочемо подивитися на роботу допомогти у волонтерському центрі – вирушаємо. 

В перші дні війни центр гуманітарної допомоги організували у будівлі Полтавської міськради. Саме туди туди люди приносили  гуманітарку: збирали одяг, інші речі та продукти, сюди ж привозили й будь-яку допомогу, залучену від іноземних благодійників/організацій/установ. В будівлі міської ради першим переселенцям видавали продукти, одяг, інші речі першої необхідності. Це створювало великі черги, людям доводилося чекати на вулиці по кілька годин. 

Тому гуманітарний центр перенесли й зараз він діє в міському Будинку культури. Тут внутрішньо переміщені можуть отримати одяг, засоби гігієни, продуктові набори, іграшки для дітей (або погратися, поки батьки чекають черги на отримання допомоги). Ми попрацювали у цьому центрі протягом дня, спостерігали за роботою волонтерів. Будівля МБК двоповерхова. Перший поверх підведено під локації для видачі гуманітарки, другий поверх – для сортування та зберігання вантажів. 

На вході – облаштована рецепція, де кілька волонтерів запитують про потреби, записують у реєстр-журнал, перевіряють необхідні для отримання допомоги документи. Поряд – окрема невелика кімната, в якій можна, за необхідності, отримати дитяче харчування та памперси й інші засоби гігієни. 

В день, коли журналістка працювала в гуманітарному штабу, зранку була невелика черга. Оксана Дайнега, директорка міського Будинку культури та заступниця директора благодійного фонду «Карітас Полтава» пояснила під час проведення волонтерського інструктажу: зазвичай черга збільшується з 11-12 години й тримається приблизно до 15.00. Волонтери на вході тим, хто заходить у приміщення, відразу пропонують допомогу, запитують, що саме потрібно, пояснюють, коли можна прийти, якщо тих чи інших потреб наразі немає в наявності. 

Журналістці вдалося домовитися про допомогу в залі, де фасують одяг для переселенців. На фасуванні продуктів чи засобів гігієни волонтерів не потребували. Як пояснила Оксана Дайнега, продуктові пакети розфасовані, а необхідна кількість волонтерів уже працюють на видачі. 

Як же відбувається фасування одягу. На другому поверсі Будинку культури розташовується склад, в якому волонтери сортують сезонний одяг та пакують його у картонній коробці для подальшої видачі переселенцям за запитами. 

У залі, крім журналістки, працюють ще кілька волонтерок. Робота проста: береш картонну коротку, фасуєш одяг за типом та призначенням і намагаєшся скласти в коротку так, щоб одягу туди вмістилося якомога більше. Коробки, говорить одна із волонтерок (відмовилася називатися публічно), в дефіциті, тому за тим, аби фасування було раціональним, тут ретельно слідкують. 

Ще зі спостережень: волонтерський центр майже не продукує сміття. Трапляється, у багажі з гуманітаркою є одяг з плямами чи порваний – його, пояснюють, віддають для плетіння маскувальних сіток. Чорну тканину, в основному, шкіру, використовують для пошиття інших маскувальних речей. Поліетиленові пакети, які ще можна використовувати – залишають для переселенців, для пакування. Непридатні до використання пакети та папір здають на вторинну переробку, виручені кошти передають на потреби військових. 

Не було помічено, щоби речі, отримані для внутрішньо переміщених осіб, волонтери сортували, відкладаючи й для себе. Цікавий факт, у багатьох волонтерських центрах зараз допомагають й самі переселенці. 

Поряд із МБК, в іншій будівлі, видають продуктові набори. Там, як пояснила Аліна Рябоконь, керівниця пресслужби Полтавської міської ради, працює злагоджена команда волонтерів, й наразі необхідності у волонтерській допомозі немає. 

Замість висновку

Щонайменше з березня у місцевих пабліках та на сторінках соціальних мереж періодично з’являється інформація «про гуманітарну зраду» – анонімні дописи про нецільове використання гуманітарної допомоги, яким важко, а іноді просто неможливо знайти докази. Залишається чекати завершення слідчих дій, які повинні поставити крапку в питанні хто і як використовує надану для переселенців допомогу. 

Авторка: Надія Кучер

Exit mobile version