Утікаючи до Полтави з областей, де тривають бойові дії, переселенці змушені жити у школах, дитсадках або у сільських хатах. Зйомне житло доступне не для всіх, адже орендувати однокімнатну квартиру в Полтаві коштує в середньому 5-7 тисяч гривень. Наприкінці липня у місті офіційно відкрили безкоштовне модульне містечко, яке має частково вирішити проблему тимчасового житла для переселенців. Як Полтаві вдалося зробити це та які результати, читайте у матеріалі “Фундаменту”.
- На Полтавщині зараз проживають 186 тисяч офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб, за даними Полтавської ОВА. На початку повномасштабної війни переселенців у регіоні було понад двісті тисяч. Попри те, що кількість переселенців зменшується, проблема із житлом не втратила актуальності.
Як виглядає модульне містечко для переселенців у Полтаві
За високим парканом та охороною на кількох входах – модульні будинки для тимчасового проживання ВПО. Біля одного з них на спеціально облаштованому майданчику граються діти. Поряд – кілька переселенок, які тут недавно оселилися.
Пані Валентина – переселенка з Бахмута. Місто, якого вже не існує, каже вона. Розповідає, що переїхала у модульне містечко кілька днів тому, до цього мешкала у Полтаві в одному із дитячих садочків.
– Тут для нас всі необхідні умови є і навіть більше. Все нове, сучасне. Мені дуже подобається! Годують безкоштовно раз на день – страви ситні, і борщик, котлетки, варенички, – розповідає про модульне містечко. Разом із подругою, з якою познайомилася тут, пропонує подивитися, як виглядають будинки всередині.
У кімнаті пані Валентини зараз проживає двоє людей. Є ліжка, шафи, невеликий столик – це стандартне облаштування кожної з кімнат будиночків.
– А я поки що живу у кімнаті одна, до мене не підселили ще нікого, але є місце для ще одного ліжка. В одній кімнаті може проживати по чотири людини. Я дуже задоволена умовами. Є сучасна хороша кухня, умови для прання та купання, – розповідає пані Надія.
Модульне містечко розташоване на околиці міста, на території одного з обласних медзакладів. Будинки для тимчасового проживання відкрили 22 липня. У містечку вже проживає близько вісімдесяти осіб – це люди похилого віку, родини із дітьми. Модульні конструкції – гуманітарна допомога з Польщі та Великої Британії. Це друге модульне містечко, побудоване із залученням гуманітарної допомоги, перше таке є у Львові. Про це під час офіційного відкриття містечка у Полтаві розповів Рафал Дзєнцьоловський, голова Правління Фонду міжнародної солідарності Польщі.
Загальна площа містечка – понад півтора гектара: на території є 240 загальних модулів (будинків), два дитячих та один спортивний майданчики й чотири дерев’яні альтанки для дозвілля. Для безпосереднього проживання – шість будинків по 40 модульних блоків. Загалом модульне містечко розраховане на трохи більше ніж 500 осіб. На проживання, як розповів Дмитро Лунін, начальник Полтавської ОВА, уже є кілька сотень заявок від переселенців. Проживання у містечку безкоштовне. У одному будинку може проживати 18 людей.
Пані Валентина з Бахмута розповіла “Фундаменту”, що тут існують свої правила: сторонніх впускати не можна, слід уникати гучних розваг. Територія містечка огороджена високим парканом, є постійна охорона, яка відчиняє та зачиняє за потреби ворота.
– Поруч із містечком є магазини (кіоск “Кулиничі” та невеликий продуктовий магазин – прим.авт), торговельні павільйони (але їх не було видно в полі зору – прим.авт), є аптечний пункт. За 300 метрів – зупинка громадського транспорту, звідки можна дістатися центру міста (їхати приблизно 20-25 хв – прим.авт). Поруч, за 800 метрів, є садочок, а також школа. Щодо безпеки, є охорона, яка працює цілодобово, камери спостереження всередині будинків у місцях загального користування, розповів під час відкриття модульного містечка 22 липня Дмитро Лунін, голова Полтавської ОВА.
Будиночки облаштовані побутовою технікою та меблями, є кондиціонери, сучасні душові кабіни та пральні з сушкою. На харчування мешканців з бюджету Полтави виділили 5,5 млн грн, а загальна вартість будівництва модульного містечка – 42 мільйони гривень, за словами Дмитра Луніна.
- На сайті Полтавської ОВА є розділ інформаційної допомоги ВПО, де зібрані дані про житло, соціальний захист, працевлаштування тощо.
Що із безпекою
Модульні будинки доволі поширене явище, їх рекламують як доступне, якісне та екологічне тимчасове житло, яке можна легко встановити та користуватися. Особливого тренду таке житло набуло з початку повномасштабної війни в Україні.
Рятувальники перевірили безпеку модульних будинків перед тим, як вони були введені в експлуатацію.
– Наші працівники консультували під час проектування містечка. Воно обладнане пожежною сигналізацією, забезпечене всім необхідним пожежним обладнанням. Тут швидше за все може зіграти людський фактор, якщо припускати якісь небезпечні ситуації, – говорить Руслан Ісаєнко, начальник управління з запобігання надзвичайних ситуацій ГУ ДСНС в Полтавській області.
Фейки навколо модульного містечка
Нещодавно з’явилася інформація про те, що переселенці не хочуть покидати садочки та школи й переїжджати у модульне містечко. Зокрема, видання “Полтавщина” опублікувало нібито дослідження Громадянської служби миру GIZ, яка провела опитування у громадах Полтавської області щодо порозуміння між переселенцями та місцевими мешканцями. Всього у 24 фокус-групах взяли участь 354 особи. Результати дослідження відправили заступнику начальника Полтавської ОВА Олексію Бруслику. Головні тези дослідження, які зазначено у публікації на сайті “Полтавщина”: модульне містечко у Полтаві не влаштовує багатьох переселенців, бо в школах і садочках кращі умови проживання. Один клас виділяють на одну-дві родини, безкоштовне дворазове харчування, а вчителі допомагають доглядати за інвалідами. Крім того, школи розташовані поблизу зупинок, супермаркетів, управлінь соцзахисту тощо. У модулях значно менша площа кімнати — 13 метрів квадратних. Містечко віддалене від центральної частини міста, до якого можна доїхати лише на маршрутках одного перевізника. Школа, аптека та інша інфраструктура — далеко. Однак обласна влада заявила про ознаки маніпуляції щодо дослідження модульного містечка. Керівниця пресслужби Полтавської ОВА зазначила, що аналітичну записку від GIZ отримували в ОВА дійсно отримували.
– Але вони не робили жодних досліджень по модульному містечку. Як зʼясувалося, вони (“Полтавщина” – прим.авт) від себе додали інформацію і жодним чином це не промаркували, – прокоментувала Аліна Красільнікова, керівниця пресслужби Полтавської ОВА.
Вона надала редакції “Фундаменту” документ аналітичної довідки, з якого стає зрозумілим, що насправді основними викликами експерти назвали не відмову переселенців селитися у модульному містечку, а мовне питання, коли російська стає джерелом непорозуміння та конфліктів у громаді; недостатню діалогову практику та комунікацію; прозорість інформування; соціальні конфлікти та напругу. Про модульне містечко, судячи із документу, не йдеться. Але публікують практичні рекомендації подолання згаданих вище викликів.
Текст, фото: Надія Кучер

