Ольга Гладченко – психологиня, викладачка йоги, раніше – відома на Полтавщині радіожурналістка. Кілька років тому хвороба ледь не прикула її до візка. Про те, як боротьба за здоров’я допомогла змінити професію, завдяки якій полтавка допомагає зараз іншим жінкам змінити своє життя, читайте в матеріалі “Фундаменту”.
“Хвороба стала моєю вихідною точкою”
Зараз Ольга Гладченко – кризова психологиня, викладачка Кундаліні-йоги, авторка трансформаційних курсів для жінок, на яких мотивує та допомагає відновити спокій, знайти своє покликання, вийти з аб’юзивних стосунків. Розповідаючи про зміну сфери діяльності з журналістики на психологію та йогу, ділиться, зробила це за допомогою спорту.
“У 2017-му я захворіла, мені призначили досить жорстке лікування. Загрожувала група інвалідності. Я майже не рухалась взагалі, не могла встати з ліжка. Це стало для мене мотивацією прийти в спорт та робити щось для інших людей. Як правило, будь-яка вихідна точка – це наш біль, фізичний чи емоційний. Коли розуміємо, що досягли свого днища, і не знаємо як з нього вибратися. Хвороба стала моєю вихідною точкою. Я розуміла, в мене двоє дітей, і паралізована мати їм не потрібна. Їм потрібно, щоб мама була поруч, допомагала, мала можливість рухатися. Я почала боротися. Щоб вийти з стану в якому була, щоб рухатися повноцінно, витратила три роки. Фактично з крісла колісного вийшла на 10 кілометровий забіг. Почала займатися спортом, й у 2019 році пробігла свою першу “десятку”. Для мене це було великим досягненням, доказом, що я можу. А якщо можу, значить, можу подумати й про те, щоб розказати це іншим. Я комунікаторка, журналістка, вмію доносити інформацію. Можливо, є люди, яким мій досвід буде корисним, – ділиться Ольга Гладченко.
Отримала міжнародну освіту з йоги та навчає цьому жінок
Ольга розповідає, що тоді задумалася про коучинг, закінчила школу, отримала відповідний сертифікат й пробувала розвиватися як коуч в темах мотивації, ресурсу, планування, тайм-менеджменту. Коли почалася повномасштабна війна, зрозуміла, що цього недостатньо.
– Зараз війна, скільки у людей горя, мені треба пробувати робити щось інше, вирішила для себе я”, – говорить – Паралельно зі спортом займалася йогою, в яку прийшла теж через журналістику, до речі. Я була залучена до створення фільму про ректора одного з університетів, і якось колега, який давно займається йогою, запропонував долучитися. На той момент я була в точці пошуку рішень – коучинг, психологія. Прийшла на запрошення колеги, хоча ставилася до йоги скептично. На той час була глибокою православною християнкою, йогу сприймала як релігію. Коли почалася повномасштабна війна, подала документи на міжнародну йогічну сертифікацію, хотіла викладати. У серпні цього року захистила сертифікат в американській школі. Дуже пишаюся цим. Захист диплому був англійською мовою, писала його теж англійською. І це моє досягнення, яке дуже ціную. Міжнародний сертифікат дає право повноцінно викладати Кундаліні-йогу в усіх країнах світу. Саме у йозі я знайшла той емоційний підтекст, за допомогою якого можу зараз підтримувати та мотивувати інших жінок, – говорить Ольга.
“У мене зараз на консультаціях є одна дівчина. Вона зазнавала психологічного насильства від свого чоловіка. Після моїх консультацій вона приходить і каже: “В мене в душі оселився черв’ячок. Я хочу розірвати стосунки, хочу подбати про себе”. І таких історій чую дуже багато.
“Жіноче Коло Сили” для підтримки та спілкування
Заняття з йоги психологиня проводить на своїх курсах “Жива Я”, на яких навчає жінок любити себе, турбуватися про своє здоров’я, прислухатися до власних потреб.
– Перший свій курс для жінок провела у вересні минулого року. Він називався “Жива я”, створений допомогти жінкам просто заспокоїтися, повернутися в ресурсний стан під час повномасштабної війни. Це були заняття для дівчат, в яких чоловіки на фронті, для переселенок.
– Жінки ділилися зі мною, що хотіли не лише заспокоїтися, а просто почати спокійно спати. Розкласти по поличках те, що є в голові. Адже важко, коли каша в голові, страх, зрозуміти себе, почути свої почуття, навчитися їх виражати, пропрацьовувати, – каже психологиня.
“Мені подобається працювати з жінками, допомагати їм, підтримувати, ділитися енергією. Я бачила, як вони починали плакати. Це дуже важко. Коли жінка травмована, їй важко плакати. Та завдяки сльозам вони потім отримували полегшення”.
Також Ольга Гладченко створила телеграм-канал для підтримки жінок “Жіноче Коло Сили”. За її словами – це платформа, місце, де можна об’єднуватися та комунікувати.
“Наприклад, із початком повномасштабної війни до каналу долучилися багато переселенок. Чимало з них вже повернулися з Полтави у свої рідні міста, але залишаються у “Жіночому Колі Сили”. Тому що їм важлива підтримка, їм важливо спілкуватися. Крім того, там раз на тиждень я роблю безкоштовно заняття з йоги, – говорить Гладченко.
Ділиться, учасниці розповідали, що після розмов, занять йогою, відчували та розуміли, що вдається тримати спокій. І що можуть підтримувати своїх чоловіків, які перебувають на фронті. Це ж правило можна використовувати загалом в стосунках.
“Коли чоловік-військовий бачить дружину спокійною, за рахунок внутрішнього спокою жінки чоловіку стає легше там, на війні. Це така собі сенсорна настройка психік, нервових систем”, – пояснює психологиня.
Арт-терапія як підтримка дітей-переселенців та збір допомоги для ЗСУ
Також психологиня влітку минулого року організувала для діток заняття з арт-терапії: ліплення, малювання, виготовлення ляльок.
– Початок повномасштабної війни, дітям влітку не було чим зайнятися. Тому що батьки фактично не могли відвезти кудись дітей на відпочинок. На той момент взагалі не було в Україні можливостей чи хоча б якихось перспектив відпочити. І я спочатку займалася дітьми з району міста де, живу. Зробила проект “Майстер-клас на Яру”, за допомогою якого ми збирали кошти для військових, – розповідає.
Такі майстер-класи для дітей Ольга проводила три рази на тиждень протягом літа. Діти малювали фарбами, кавою, ліпили, плели макраме, виготовляли іграшки, свічки. Організаторка “Майстер-класів на Яру” каже, що завдяки цьому діти були згуртовані, зайняті.
“Вони настільки цінували це, що ми зібрали до 25 тисяч гривень для військових. Діти отримали ресурс, відчуття залученості, ми організували ремонт машини для військових”, – розповідає Ольга Гладченко.
Ще одна зі сфер діяльності Ольги – професійна орієнтація. Психологиня допомагає підліткам та дорослим, як пояснює сама, перетворити хаос в структуру, а мрії в цілі. На заняттях із підлітками, наприклад, аналізує покликання, допомагає зрозуміти, яку професію в майбутньому хотілося б отримати.
– Зараз одна із моїх сфер роботи – кар’єрний консалтинг і профорієнтація для дітей, підлітків та дорослих. Також проводила заняття про ВПО, які зараз у нашому місті та взагалі не знають що робити, куди рухатися в професії, – каже Ольга Гладченко. – Наприклад, для ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) зробила тижневий марафон з профорієнтації для підлітків. Потім була співпраця з Бюро гендерних стратегій і бюджетування.
Як тримати себе під час повномасштабної війни, – рекомендації від Ольги Гладченко
Психологиня акцентує на тому, що повноцінний сон, здорове харчування, прогулянки та фізичні навантаження дуже важливі та потрібні.
“Якщо проживаємо без фізичного навантаження, в м’язовому чи емоційному заціпенінні, наш кортизол (природний глюкокортикоїдний гормон, що виробляється корою наднирників – прим.ред) починає зашкалювати. Перший орган, який страждає від цього – щитоподібна залоза, серцево-судинна система. Починає страждати наш організм. Тому кортизол слід знижувати, а для цього потрібно рухатися. Корисні прогулянки, заняття спортом знижують емоційний стрес. Ще важливо спілкуватися, створювати кола спілкування, відвідувати групи підтримки, виговоритися, – радить Ольга Гладченко.
Текст: Надія Кучер
Фото надані Ольгою Гладченко
