Site icon Фундамент

У Полтаві поховали воїна «Азову» Віталія Грицаєнка на позивний «Гоголь»

У Полтаві 6 листопада попрощалися із військовим полку “Азов” Віталієм Грицаєнком. Воїн поліг 19 березня під час оборони Маріуполя від російських військ. Про це Суспільному розповіла дружина воїна Вікторія Грицаєнко. Вшанувати пам’ять загиблого прийшли його рідні, побратими, однокласники та інші містяни.

“За сім місяців боротьби найголовніше я боролося за те, щоб було місце. Тому що син майже щодня запитує: “А де татко? А коли він повернеться? А він підлікується? Війна закінчиться і він повернеться”. А я не можу взяти його просто за руку, привести і показати, що татко твій спочиває тепер тут. Тепер у мене вже буде така можливість”, — каже дружина Віталія Грицаєнка Вікторія Грицаєнко.

Останній раз Вікторія з чоловіком бачилися 14 березня. 15 березня вона виїхала з Маріуполя та за два дні, 17 березня, приїхала до Полтави.

“Через два дні (19 березня — ред.) особисто командир, полковник “Редіс” Денис Прокопенко набрав мене у WhatsApp і повідомив, що мій чоловік при виконанні бойового завдання зі зброєю у руках, він не кинув її, загинув у місті Маріуполь. Два тижні тому я дізналася, що є співпадіння ДНК. 99,9 відсотків співпадіння з батьком і рідним сином Святославом. Потім я здала своє ДНК, щоб була спорідненість з синочком і зі мною. Воно також співпало”, — говорить Вікторія Грицаєнко.

Віталій Грицаєнко вступив до полку “Азов” 2015-го року.

“При першій ротації він приїхав і сказав мені: “Це моє місце, я знайшов своє, я буду там”. Він знав, що так буде, він знав, що він загине, він знав, що він там залишиться, тому що було усе в облозі. Він попрощався і попросив небагато. Він сказав: “Я тебе кохав, кохаю і буду кохати. На нас напали, я обороняюсь. Я ніколи у житті зброю не кину, я ніколи не здамся. Знай, я буду стояти до останнього обороняти нашу землю. Будь ласка, виховай сина справжнім патріотом, козаком. Я тебе кохаю”. І все. Він мене дуже міцно обійняв. Він дуже сильно плакав. Я ніколи у житті не бачила, щоб мій чоловік так сильно плакав”, — говорить дружина Віталія Грицаєнка Вікторія Грицаєнко.

На війні у Віталія Грицаєнка був позивний “Гоголь”, бо воїн родом із Полтави. У місті він прожив 17 років, розповідає дружина бійця.

“У нього тут проживає батько Микола Грицаєнко і я повернулася сюди, тому що я дуже хочу зробити у його місті пам’ять про нього”, — каже Вікторія Грицаєнко.

Навчався Віталій Грицаєнко у 20 школі Полтави, що розташована у мікрорайоні Поділ. Поховали Віталія Грицаєнка на Алеї Слави міського кладовища. У воїна лишився малолітній син.

За матеріалами Суспільне Полтава

Exit mobile version