Щоліта між аграріями та пасічниками з’являються суперечки через те, що перші обробляють поля небезпечними хімікатами, від яких бджоли, збираючи нектар, гинуть. «Фундамент» перевірив якою є ситуація на Полтавщині та як можна вирішити проблему.
Українські пасічники страждають через порушення норм обробітку полів. Внаслідок обробки полів хімією чи використання заборонених речовин стають причиною загибелі бджіл та непридатністі меду. Все це завдає величезних збитків пасікам. Про випадки вбивства бджіл, які ставлять під загрозу існування постраждалих господарств, нам розповіли пасічники.
«На час обробки полів фермери забувають, що бджоли приносять їм користь»
Пасічник Віталій Григоренко за освітою лікар. Його пасіка знаходиться у с. Вільхуватка Чутівської селищної громади. За словами чоловіка, йому завжди подобалося займатися тваринами, тому він спробував зайнятися пасікою, придбав бджолину сім’ю. Відтоді вже 12 років займається бджолярством.
− На пасіці відпочиваю, − розповідає Віталій Григоренко. − Для мене це улюблена справа і джерело прибутку. Працюю офіційно. На пасіці роботи багато − я майже кожного дня з бджолами. Мій основний продукт − мед, тож хотілося б, щоб він вище цінувався.
Схоже почалася історія і Сергія Богаєнка, який тримає пасіку у хуторі Оріхівщина Хорольської тергромади. Вже 20 років він займається бджолярством. На відкриття своєї пасіки його штовхнули низький дохід на тодішній роботі та бажання мати власну справу.
− Займатися пасікою змусило життя, − розповідає Сергій Богаєнко. − До цього я і моя дружина працювали на миргородському курорті. Ми швидко зрозуміли, що сім’ю на такі зарплати утримувати неможливо. А вже тоді мій тесть займався бджолами, мав на той час доволі велику пасіку − 210 бджолосімей. Ми побачили, що цим можна заробляти, і також наважились. Починали поступово: купили кілька вуликів, займались ними на вихідних.
Сергій Богаєнко також сподівається, що мед будуть цінувати більше. Свій дохід він визначив на рівні середньої зарплати у місті. За його словами, пасіка потребує постійної фізично важкої праці, вкладень капіталу і нормальної комунікації зі сусідніми фермерськими господарствами.
− Аграрії розуміють, що бджоли їм корисні, але вважають нашу роботу другорядною. Вже багато років нас майже не попереджають про обробку полів, тому підтрави десь на 10-15% сімей були завжди. Але цього року загинули набагато більше бджіл, − зауважив Сергій Бугаєнко.
Комунікація між пасічниками та аграріями відсутня у багатьох громадах Полтавщини. Віталій Григоренко вказує на подібну ситуацію на Хорольщині. Говорить, аграрії усвідомлюють, що бджоли підвищують урожайність, але як тільки настає пора обробити поля − забувають про це.
За словами Віталія Григоренка, протягом останніх 12 років пасічників майже ніколи не попереджали про обробку полів. Цього червня внаслідок отруєння загинули 70% його бджіл.
Постраждалі пасічники шукатимуть справедливості у суді
На масове отруєння бджіл пасічники почали скаржитися у червні. Віталій Григоренко згадує, що помітив негаразди з бджолами ще ввечері, 10 червня. Тоді він подумав, що отруїлася лише невелика частка комах. Зранку у суботу він побачив справжній масштаб біди. Одразу став вживати заходів: викликав поліцію, викачав отруєний мед з вуликів, пішов до старости В’ячеслава Марюшка.
Під кінець червня Віталій Григоренко та ще четверо постраждалих вільхуватських пасічників отримали результати експертизи. Вона встановила, на чийому полі була застосована отрута, яка вбила бджіл. Але орендатор, зі слів пасічників, не визнає її результати.
− Спочатку він казав − подивимось, що покаже експертиза. Тепер, коли її результати не на його користь, каже, що ми «купили» ці документи. У поліції кажуть, будуть розбиратись. Але і ми вже шукаємо адвоката, бо плануємо подавати до суду. У нас серйозні збитки − загинули близько 300 вуликів.
Наразі Віталій ще не підрахував загальну суму власних збитків у грошовому еквіваленті − весь цей час він збирав необхідні матеріали для експертизи і просто був у психологічно пригніченому стані. Проте опускати руки не збирається − хоче відновити пасіку.
Пасічники зможуть спокійніше працювати, якщо бджоли будуть застраховані
Коли Сергій Богаєнко побачив отруєних бджіл − одразу подзвонив у поліцію, звернувся до сільради. У сільраді надали інформацію, хто напередодні займався обробкою полів. Того ж дня були відібрані проби землі та отруєні комахи.
− Нас одразу попередили, що експертиза робиться не швидко. Проте залишили номер слідчого, до якого можна приїхати та дізнатись, як просувається розгляд справи. Поки що у мене не було можливості з’їздити до поліції, − сказав Сергій Богаєнко.
Подавати позов до суду Сергій не планує. Свою позицію пояснює відсутністю результатів експертизи та недовірою до судової системи.
− У мене є досвід розгляду справи у суді, це стосувалося поділу майна. Це тривалий процес, пов’язаний з великими клопотами. До того ж, тільки за попереднім підрахунком збитки на 500 000 гривень, тому немає можливості фінансово вкладатися. Скоріше, потрібен розголос. Та не виключаю, що у відповідь нас захочуть зовсім вижити з місця. Наприклад, потруять і тих бджіл, що залишились.
Попри скепсис щодо судового розгляду, Сергій Богаєнко збирається відновлювати пасіку. Та, за його словами, наслідки отруєння комах ще не виявилися у повному обсязі.
− Бджоли досі помирають, і невідомо, скільки доживе до весни. Два роки тому у мого знайомого сталася схожа біда. Місцевий фермер обробляв поле вдень, отрута потрапила прямо на бджіл − до весни не дожила жодна, − пригадав Сергій Богаєнко.
На думку Сергія, для вирішення проблеми потрібні: підвищення свідомості аграріїв та страхування пасік на випадок отруєння бджіл.
− Якби ж аграрії усвідомлювали, що оброблене антибіотиком зерно складніше продати, бо воно не відповідає вимогам і стандартам. А пасічникам дуже допомогло б страхування, щось на зразок КАСКО. Навіть з результатами експертиз бджолярам ще доводиться відстоювати свою правду, а страхові компенсації − це вже щось. Власними силами пасічник не зможе тиснути на недобросовісного фермера. Тому якщо у пасічника не буде державної підтримки, то і боятися його ніхто не буде, − міркує Сергій Богаєнко.
Що говорить обласна влада
Начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін прокоментував проблеми пасічників. Він зауважив, що поліція не зацікавлена прикривати порушення закону, тому пасічники можуть розраховувати на належний розгляд їх заяв. Також начальник Полтавської ОВА назвав недостатньо суворою встановлену міру відповідальності за отруєння бджіл.
− Я вважаю несправедливими штрафи у розмірі 180 гривень. Що таке 180 гривень, коли людина має велику ділянку землі? Відповідальність має бути посилена. З цього питання треба звертатись до народних депутатів. Можете написати на мене лист щодо посилення відповідальності, направимо його до Верховної Ради. А якщо хтось на місцях намагається затягти процес (авт. розгляду скарг), то треба звертатись до правоохоронців − я не бачив, щоб правоохоронці когось покривали у таких питаннях, − сказав начальник Полтавської ОВА.
Разом з тим, у розмові із нами полтавські пасічники одностайно зауважили, що наразі дуже слабкий притік нових людей у бджолярство. Причини називають доволі важкі умови праці, середню прибутковість і беззахисність перед недобросовісними аграріями, чия гонитва за врожайністю полів загрожують пасікам знищенням.
Правила компромісу між аграріями і пасічниками: які існують та як дотримуватися
Мед посідає важливе місце у структурі експорту України. За даними UBTA, наша країна міцно тримається у десятці найбільших країн-експортерів меду у світі. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, квота ЄС на мед вичерпувалася за два тижні. А експорт цілком залежить не лише від того, як збувають продукцію, а й напряму від кількості продукту. Для цього потрібний захист бджіл.
Навесні цього року Мінагрополітики розробило інформаційні пам’ятки для аграріїв, пасічників та місцевої влади щодо захисту бджіл.
- Правило №1 для аграріїв – не використовувати фальсифіковані пестициди та агрохімікати та дотримуватись усіх норм застосування засобів захисту рослин, враховуючи їх ступінь небезпеки для бджіл.
За можливості – впроваджувати екологічно безпечні, нехімічні методи захисту рослин.
Аграрії мають повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин за три доби та звертаємо увагу, що заборонено це робити без наявності допуску (посвідчення) на право використовувати пестициди й агрохімікати.
Усі роботи з засобами захисту рослин слід проводити у вечірні та ранкові години в період відсутності льоту бджіл при мінімальних висхідних повітряних потоках за швидкості вітру до 4 м/с.
- Пасічників Мінагрополітики закликає своєчасно здійснювати клінічний огляд бджіл та контроль хвороб. Для пасічників правило № 1 – ізолювати бджіл у вуликах в разі застосування засобів захисту рослин або вивезти пасіку в безпечне місце.
Інформувати органи самоврядування про перевезення (кочівлю) пасіки. Якщо такі перевезення припадають на комендантську годину, обов’язково узгоджувати дії з військовою адміністрацією та поліцією.
Органи місцевого самоврядування слід повідомляти про: місце запланованого розташування пасіки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки); час та дату запланованого прибуття та виїзду; кількість бджолиних сімей під час перевезення (кочівлі) пасіки; свою контактну інформацію (номер телефону, адресу електронної пошти).
Зареєструвати пасіку, отримати її ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, інформувати Держпродспоживслужбу про зміни в роботі паски.
Органам місцевого самоврядування Мінагрополітики рекомендує зареєструвати пасіку та вести журнал обліку пасік. Крім того, нагадуємо, що місцева влада затверджує склад постійно діючої Комісії зі встановлення факту отруєння бджіл, куди належать представники Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування та Нацполіції. Якщо власник пасіки виявив загибель бджіл, Комісія збирається невідкладно. Вона уповноважена, зокрема, й ініціювати питання щодо притягнення до відповідальності осіб за порушення ними норм законодавства у сфері бджільництва.
Мінагрополітики, обласні військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, аграрії та пасічники наразі мають сконцентрувати свої зусилля на тому, щоб мінімізувати випадки отруєння бджіл, сприяти підвищенню врожайності та охороні навколишнього середовища, в якому нам жити після Перемоги.
Фото надані Сергієм Богаєнком. На головній при створенні інфографіки використано фото Суспільне Полтава. Інфографіка – «Фундамент»
Автор: Богдан Андрєєв
