З 11 липня 2023 року в Полтавській області та по всій Україні починає діяти повна заборона реклами пристроїв для куріння (наприклад Айкоси, Гло та інші), електронних сигарет, рідин та контейнерів до
них.
Також з 11 липня 2023 року в Україні більше не вироблятимуть для внутрішнього ринку ароматизовані сигарети та рідини до е-сигарет зі смаками. Ароматизатори не можна додавати у будь-який з компонентів виробу, як-от фільтр, папір, пакування, капсула т. ін. Винятком є виробництво подібних товарів на експорт.
Ще рік продавці мають право розпродавати залишки, тому поступово, але не пізніше, ніж через рік
ароматизовані сигарети або рідини до е-сигарет зі смаками повністю зникнуть з продажу. З 11 липня 2024 року в Україні буде повністю заборонений продаж цих товарів.
Такі нововведення передбачені Законом №1978-ІХ та покликані захистити здоров’я дітей, уберегти їх від початку куріння та зменшити поширеність куріння серед молоді. “Саме внаслідок ароматичних
добавок та агресивної реклами електронних пристроїв для куріння в Україні кожна п’ята дитина у
віці від 13 до 15 років курить е-сигарети. Це катастрофічні цифри!”- наголошує Дмитро Купира,
експерт антитютюнового руху, виконавчий директор ГО “Центр громадянського представництва
“Життя”.
Разом з рекламою забороняється стимулювання продажів е-сигарет, рідин до них та пристроїв для
нагрівання тютюну: їхні виробники не зможуть бути спонсорами жодних заходів чи спільнот.
Забороняється безоплатна роздача та обмін таких виробів, адже такі дії мають на меті покращення
пізнаваності брендів. Не можна буде продавати електронні пристрої для куріння у наборах з іншими товарами. Реклама під час розважальних заходів, на транспорті, в інтернеті тепер також поза законом.
Порушення вимог закону каратимуться штрафом 30 тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу. У разі повторного порушення протягом року — штраф сягатиме 50 тисяч гривень. Щодо продажу ароматизованих сигарет або рідин до е-сигарет зі смаками, то через рік штраф за це становитиме 20 тисяч гривень. Контроль щодо дотримання заборони реклами та правил маркування тютюнових виробів покладено на Держпродспоживслужбу. Повідомити про порушення може кожен за допомогою електронної форми.
Заборона рекламування тютюнових виробів також є важливим кроком на шляху приведення
українського законодавства до європейських норм. Починаючи з Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка була ратифікована Україною ще у 2006 році, а також згідно з положеннями Угоди про асоціацію з ЄС. Остання містить зобов’язання України наблизити законодавство у сфері боротьби проти тютюну до європейського, що передусім означає імплементацію антитютюнової Директиви 2014/40/ЄС, а також, опосередковано, Директиви “аудіовізуальних медіапослуг” 2010/13/ЄС. В цих документах заборона реклами тютюнових та нікотинових виробів є важливою частиною боротьби з тютюновою епідемією та ефективним способом попередити та запобігти вживанню таких виробів дітьми.
Щорічно від хвороб, спричиненим курінням в Україні помирає близько 130 тис. осіб. В масштабах світу цифра сягає восьми мільйонів. Посилення антитютюнових норм має на меті збереження людських життів. Крім того, варто пам’ятати, що транснаціональні тютюнові корпорації, безпосередньо допомагають країні-агресору продовжувати війну. За інформацією Київської школи економіки, три з чотирьох найбільших тютюнових корпорацій (Philip Morris, Japan Tobacco International та British American Tobacco) — продовжують роботу в росії. За 2022 рік разом тютюнові компанії-колаборанти сплатили у військовий бюджет країни-агресора 19,5 млрд доларів США. За ці кошти ворог може виробити близько 19 500 ракет “Калібр”, якими обстрілюють міста України або зібрати 6 500 танків Т-72.
