Журналістці погрожують судом через статтю про Полтаваобленерго

Головній редакторці онлайн-медіа “Чутівський край” (Полтавська область) Дарʼї Густіліній погрожує судовим позовом начальник Чутівської дільниці акціонерного товариства “Полтаваобленерго” Юрій Величко через її матеріал та вимагає його видалення. 

Про це журналістка повідомила представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер. 

За словами Густіліної, 5 грудня на фейсбук-сторінці “Чутівського краю” вона опублікувала матеріал про місцевого підприємця, який обладнав на своєму будинку сонячні панелі й у якого виникла проблема з Полтаваобленерго через використання ним електроенергії в підприємницьких цілях. 

Після цього до неї звернувся представник чутівської філії Полтаваобленерго з вимогою видалити публікацію та погрозами судом у разі невиконання вимоги. 

“Я відмовилася видалити матеріал, але відповіла представнику Полтаваобленерго, що якщо я написала недостовірну чи неповну інформацію, то залюбки опублікую роз’яснення Полтаваобленерго. Крім того, герой публікації надав усі підтверджувальні документи щодо ситуації, про яку йдеться в статті”, – сказала Густіліна.

Журналістка додала, що в статті вона також зазначила, що, відповідно до ст. 43 ЗУ “Про медіа”, особи та організації мають право на відповідь і “Чутівський край” її опублікує. 

“На це начальник дільниці запитав, чи відмовляю я видалити матеріал. Я відповіла, що у видаленні статті відмовляю, але його коментар щодо ситуації опублікую. Також ми домовилися про зустріч, на якій обговоримо ситуацію”, – каже журналістка.

Також Дарʼя Густіліна розповіла, що начальник Чутівської дільниці акціонерного товариства “Полтаваобленерго” сказав їй, що “говоритиме інакше”.

“Що він мав на увазі, не пояснив. Сказав, що буде звертатися в поліцію, до суду”, – сказала журналістка.  

Юрист ІМІ Володимир Зеленчук зазначає, що Полтаваобленерго є комерційною, приватною юридичною особою і метою діяльності товариства є задоволення потреб ринку в продукції, роботах та послугах. 

“Тобто відносини між споживачем та товариством є, по суті, договірними. Такими самими, як, наприклад, коли людина йде в кафе, отримує там послугу неналежної якості й пише негативний коментар або відгук”, – говорить юрист. Він додає, зазвичай відповідальні власники комерційного бізнесу не вимагають від майданчика, де був написаний такий коментар або відгук, видалити його через недостовірність. 

“А відповідають, пояснюють та намагаються переконати інших потенційних споживачів у тому, що вони вміють реагувати на негатив, яким би обґрунтованим він не був”, – говорить Володимир Зеленчук. Також він додає, що насправді ситуація демонструє не лише проблему монополізації ринку або державного минулого обленерго, але й те, що юридичний механізм спростування недостовірної інформації досить часто шкодить свободі слова в країні. 

“У цьому разі медіа є лише ретранслятором позиції людини, що бачить проблему у своїх договірних відносинах з іншою стороною. Вимога про видалення цього тексту є спробою не вирішити, а прибрати публічність конфлікту”, – переконаний юрист ІМІ. Також він зауважує, що не може обмежуватись у доступі інформація, яка свідчить про порушення прав людини. 

“Авторка статті не даремно залишила згадку про готовність опублікувати думку іншої сторони, адже вони є рівноправними учасниками договірних відносин між ними. Обленерго цією можливістю не бажає скористуватись, і насправді зрозуміло чому”, – пояснює Володимир Зеленчук.