Полтавці ініціюють демонтаж символіки держави-окупанта з дзвіниці Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Про це повідомляє пресслужба Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті.
Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації просять невідкладно посприяти демонтажу зображення державної символіки російської федерації у вигляді двоголових орлів на дзвіниці Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. З такою ініціативою через гарячу урядову лінію Кабінету міністрів України до посадовців звернувся регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Звернення підтримали громадська організація «Збережемо Полтаву» й депутати міської ради Катерина Бабіч, Юлія Городчаніна та депутат Полтавської районної ради Євген Янкевич.
Наголошено, що поки-що монастир належить конфесії «російська православна церква в Україні» з огляду на дух і букву Закону «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території».
– З метою недопущення повторення злочинів російського неонацистського режиму, відновлення історичної справедливості, усунення загрози незалежності, територіальній цілісності та національній безпеці просимо демонтувати російську символіку як таку, що спотворює пам’ятку та суперечить законам «Про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку російської федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями рф у війні проти України» та «Про охорону культурної спадщини», – говориться у зверненні Полтавського офісу УІНП.
До звернення додано експертний висновок від ГО «Збережемо Полтаву» за підписом воїна ЗСУ, ветерана російсько-української війни Віктора Трофименка. Висновок підготувала членкиня правління ГО «Збережемо Полтаву» й Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, кандидатка архітектури Оксана Бєлявська. У документі акцентовано увагу на ймовірній відсутності науково-проєктної документації на реставрацію, погодженої органом культурної спадщини, з науковим обґрунтуванням виготовлення і встановлення барельєфів двоголових орлів у вигляді сучасного герба російської федерації. Також експерти зазначають: дії користувачів пам’ятки архітектури національного значення-дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря суперечать нормам реставрації.
– Громадська організація «Збережемо Полтаву» з перших днів війни здійснює аналітичну роботу з виявлення, характеристики, класифікації пам’ятників, пам’ятних знаків, топонімів Полтави, пов’язаних з культурою ворога України, російської федерації, а також підготовці конкретних пропозицій з видалення таких символів з нашого середовища. В умовах загарбницької війни, яку веде російська федерація проти України, варто провести ревізію матеріальних і топонімічних символів міського середовища на предмет виявлення державних й культурних сенсів росії, з подальшим вилученням їх із урбаністичного простору Полтави, – вважає Оксана Бєлявська.
- «Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 970 від 24.08.1963 р. та Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 02.06.1999 р. № 128 комплекс споруд Полтавського Хрестоздвиженського монастиря взятий на облік як об’єкт культурної спадщини «Здвиженський собор та дзвіниця» за видом архітектура та категорією національного значення, охоронний номер 583. Дзвіниця є невід’ємною складовою комплексу пам’ятки, охоронний номер 583/2. Місце розташування об’єкту: м. Полтава, вул. Паїсія Величковського, 2 в. Законом України «Про охорону культурної спадщини» об’єкт культурної спадщини Здвиженський собор та дзвіниця охороняється державою. Дзвіниця мурована, чотириярусна, висотою 47 м, збудована 1786 року у стилі українського барокко. На окрему увагу заслуговують чотири історичних скульптурних елементи, що зображували двоголових орлів – герб російської імперії, розміщених на цокольній частині другого ярусу над фасадними портиками четверика. У 1924–1927 роках орел над головною брамою з боку міста був демонтований, натомість три інших залишалися на місцях до середини ХХ століття, про що свідчать фотографії, зроблені під час окупації 1941–1943 років. Реставрація комплексу Полтавського Хрестоздвиженського монастиря тривала до 1981 року, у перебігу якої увесь декор дзвіниці був відновлений за винятком двоголових орлів. Ймовірно, вони були демонтовані як ідеологічно невідповідні елементи (символіка держави, що зникла). На чотирьох гладких фільонках, що були основою під герби, нових зображень не встановлювали. Образно-стильова цілісність барокового об’єкту була збережена, архітектурне сприйняття не спотворилося. У незмінному вигляді дзвіниця перебувала до весни 2013 року. Саме тоді, під час проведення ремонтних робіт на пам’ятці, були встановлені на історичних місцях нові барельєфи двоголових орлів, які не мають жодного зв’язку з оригінальною ліпниною, адже зображують герб сучасної держави – російської федерації та не є відновленням автентичного елементу зовнішнього декору. Слід зазначити, що відповідно до чинного пам’яткоохоронного законодавства України будь-які роботи на пам’ятках можливі лише згідно з науково-проєктною документацією на реставрацію, погодженою Міністерством культури України. Така документація, цілком ймовірно, власником пам’ятки не виготовлялася, дозвіл на реставраційні роботи не отримувався, будівельна діяльність була самочинною», – наголошено у експертному висновку ГО «Збережемо Полтаву».
Довідково: Видатну пам’ятку української культури й архітектури – Полтавський Хрестовоздвиженський монастир створено зусиллями ігумена Лубенського Мгарського монастиря Калістрата та Київського митрополита Сильвестра Косова у часи Гетьманщини, у 1650 році. Профінансували будівництво козаки Полтавського полку Гетьманщини та представники козацької старшини. Звичаї тих часів примушували полковників і старшину вищих кіл дбати про церковне будівництво, а українські військові традиції пов’язували будівництво передусім з монастирями. Розташовувався монастир на горі між струмком Полтавкою та річкою Ворсклою на північному сході від Полтавської фортеці. Під час свого візиту до Полтави 13 липня 1650 року у монастирі побував гетьман Богдан Хмельницький. У 1689 році коштом гетьмана України Івана Самойловича почали будувати мурований Хрестовоздвиженський собор. Зведення головного храму обителі велося також коштом славетного українського гетьмана-мецената, борця проти московської тиранії, за волю України й Івана Мазепи. Соборна церква будувалась досить довго (1689-1709 рр., є відомості про освячення її у 1756 році) і названа в ім’я Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, має сім куполів, чотири з яких розміщені навколо головної бані хрестоподібно по сторонах світу як в українських дерев’яних п’ятиверхих церквах, а два вінчають вхідні пілони.
Під час воєнно-політичного виступу гетьмана України Івана Мазепи проти московського царя Петра I Північної війни, з 28 квітня по 27 червня 1709 року монастир був резиденцією шведського короля Карла ХII. Вісімнадцяте століття було періодом великого будівництва у Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. Тоді й спорудили головні муровані будівлі – cобор і дзвіницю.
